-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Буткевич Максим Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:08, 9 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Буткевич Максим Олександрович (*, Київ) — український правозахисник, журналіст, громадський діяч, військовослужбовець.

Початок біографії, освіта

Народився в Києві в інтелігентній родині. З дитинства мріяв бути космонавтом, але лікарі виявили проблеми з серцем[1]. Закінчивши загальноосвітню школу, навчався в Українському гуманітарному ліцеї[2].

Вступив на факультет філософії КНУ ім. Шевченка, який закінчив зі ступенем спеціаліста з філософії (спеціалізація — соціальна філософія та філософія історії)[3]. З 1998 по 1999 Максим працював методистом кафедри культурології та археології Національного університету «Києво-Могилянська Академія»[4].

Під час здобуття освіти закінчив військову кафедру, отримав звання лейтенанта запасу[5].

Згодом навчався в Університеті Сассексу (Брайтон, Велика Британія), де здобув ступінь магістра мистецтв з антропології (спеціалізація — антропологія розвитку і соціальної трансформації)[3].

Журналістська діяльність

Шлях журналіста в кар'єрі Максима розпочався у 1999 році на позиції кореспондента/редактора відділу міжнародної інформації телеканалу СТБ. Потому (2001) він перейшов до відділу міжнародних новин ТСН на телеканалі «1+1»[4].

З 2003 року Буткевич у Великій Британії — працює продюсером/журналістом Української Секції Всесвітньої служби BBC в Лондоні. По закінченні 18-місячного контракту залишився журналістом-фрілансером для місцевих інформаційних веб-сайтів, радіостанцій[4].

2006 року повертається до України, стає журналістом відділу міжнародної інформації ТСН, а наступного року — спеціальним кореспондентом міжнародного відділу «НІС» (телеканал «Інтер»)[4].

Активізм та правозахист

«Працювати у корпораціях, де над тобою ієрархія — цікаво, але мені ближчі мережі, які складаються з невеличких мобільних груп».[1]

Після BBC Буткевич на деякий час залишився в Брайтоні, де навчався в Університеті Сассексу та залучався до анархістського й антиглобалістського середовища[3][1].

У 2008 році[6] Максим Буткевич став співзасновником і співкоординатором неурядової ініціативи «Без кордонів» ГО «Центр „Соціальна дія“», що моніторить ситуацію з правами людини в Центральній Азії та інших регіонах, право на притулок та права біженців в Україні, протидію ксенофобії та расизму[7].

У проєкті «Без кордонів» Максим займався захистом біженців, переселенців і осіб без громадянства, досліджував мову ворожнечі[1].

У 2009—2012 рр. брав участь у роботі Школи професійної журналістики «Нова Україна» (поряд з І. Бекешкіною, Є. Бистрицьким, О. Богуцьким, І. Бураковським, В. В'ятровичем, О. Герасим'юк, Д. Гнапом, Д. Добродомовим, О. Духніч, Т. Качкою, С. Квітом, В. Кіпіані, М. Княжицьким, М. Козюброю, І. Коліушком, В. Куйбідою, А. Куликовим, С. Лещенком, М. Мариновичем, О. Мартиненком, Ю. Мостовою, В. Паніотто, М. Поповичем, І. Семиволосом, В. Сюмар, В. Фесенком, О. Шалайським та ін.)[3] Одночасно проводив тренінги, читав публічні лекції в Києво-Могилянській академії[8][6].

Протягом декількох років працював спеціалістом зі зв'язків з громадськістю в Управлінні Верховного Комісара ООН у справах біженців у регіоні Україна — Молдова — Білорусь[9][6]. Був радником Офісу УВКБ ООН[10][8].

2012 року разом з Тетяною Печончик та Мариною Говорухіною заснував громадську організацію «Центр інформації про права людини» (Центр прав людини ZMINA)[11][12].

2013-го став співзасновником «Громадського Радіо», де працював журналістом і ведучим два роки[9]; під час протестів на Майдані відзначився у громадських правозахисних протестних ініціативах[13][14].

З березня 2014 Буткевич залучений як координатор до «Ресурсного центру допомоги вимушеним переселенцям» — спільного проєкту громадських ініціатив, які опікуються допомогою внутрішньо переміщеним особам, і Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Метою ініціативи була допомога переселенцям з Криму і Донбасу: пов'язувати тих, хто надає житло, і тих, хто його потребує[15], надавати їжу, одяг, ліки, консультації[8].

Також він став активним учасником Комітету солідарності з заручниками Кремля, активно боровся за визволення українських політв'язнів, зокрема Геннадія Афанасьєва, Олега Сенцова, Олександра Кольченка[8].

Був членом Громадської ради при МВС (2008—2010), членом Національного комітету Amnesty International Ukraine (2007—2008), учасником / тренером Національної освітньої програми «Розуміємо права людини»[7]. До того ж модерував покази та події Docudays UA, консультував Альянс громадського здоров'я (Україна)[13].

Війна

На початку широкомасштабного вторгнення Росії Буткевич став до лав захисників України. Він розмістив допис на Фейсбуці такого змісту:

«На жаль, мушу поставити свою діяльність із допомоги біженцям, гуманітарну і правозахисну активність на паузу. Думаю, зі світлини можна зрозуміти, чому […] Бувають часи, коли треба бути готовим захищати те, що важливе — я твердо вірю в це. А решта — після перемоги».[16]

Службу проходив у 210-му спеціальному окремому батальйоні «Берлінго», брав участь у звільненні Київщини[17].

Приблизно 21-24 червня 2022 року[9] командир взводу[5] Буткевич з іншими військовослужбовцями ЗСУ потрапив у полон в районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Російські пропагандисти опублікували відео допиту[18]. Згодом Міноборони РФ підтвердило, що Буткевич є військовополоненим і станом на 9 серпня знаходиться на території окупованої Луганщини[19]. Шаблон:Подвійне зображення Його звільненням займаються Об'єднаний центр із пошуку та звільнення полонених та друзі-правозахисники[14][9], він включений до списків на обмін[20].

Не Берлінале-2023 представники української кіноіндустрії закликали міжнародну культурну спільноту вимагати звільнення Максима Буткевича з російського полону[21].

10 березня 2023 Слідчий комітет Росії заявив, що «верховні суди» ЛДНР засудили Буткевича до 13 років позбавлення волі нібито за замах на вбивство двох цивільних осіб[22]. Оприлюднене також відео з його «визнавальними свідченнями»[23].

На відкритті 20-го ювілейного кінофестивалю Docudays UA, що проходив з 2 по 8 червня 2023 року в Києві, закликали звільнити Максима з полону[24].

Нагороди, відзнаки

Про Буткевича

«Ми, правозахисники, які багато років використовували право для захисту людей, не маємо жодних правових механізмів, щоб зупинити російські звірства. Тому багато хто із правозахисників були змушені із зброєю в руках захищати те, в що вони вірять. Як мій друг Максим Буткевич, який зараз у російському полоні. Він та інші українські військовополонені, а також усі затримані цивільні мають бути звільнені.»
— Олександра Матвійчук, Центр громадянських свобод[25]

«Максим в цій галузі [права мігрантів та шукачів притулку] є одним з найкращих фахівців.»
— Ангеліна Карякіна, Суспільне[5]

«Неймовірно освічений і неймовірно тонкий, багато всього бачив і знає. З іншого боку, він неймовірно відкритий і простий у спілкуванні, тобто може допомогти, проконсультувати будь-яку людину.»
— Вікторія Лещенко, Docudays UA[5]

«За останні двадцять років Буткевич утвердився як один із найактивніших правозахисників, який бореться проти будь-якої дискримінації та відстоює толерантність.»
— Посольство України у ФРН[26]

«Макс — він філософ. Людина активної громадянської позиції, інтелектуал, який завжди боровся проти несправедливості. Запам'ятався своїми глибокими знаннями музики і нестандартними підходами … Для мене Максим Буткевич уособлює дух Григорія Сковороди.»
— Ірена Таранюк, ВВС Україна[8]

«Максим завжди говорив, що нелегальних людей не буває, нелегальних людей не може бути. Він один з тих, хто найбільше захищав мігрантів в Україні. У цій сфері він є одним з найвпливовіших правозахисників.»
— Андрій Куликов, Громадське[8]

«Анархіст і пацифіст одночасно … нуль невиправданої агресії і 100 % логіки та аргументів, ерудиції і обізнаності.»
— Осман Пашаєв, ATR[8]

«Максим багато років був переконаним антимілітаристом. Це наймирніша людина, яку я знаю.»
— Тетяна Печончик, Центр прав людини ZMINA[9]

Примітки

Посилання

https://uacrisis.org/en/ukraine-in-flames-156
https://detector.media/intervyu/article/159995/2014-11-18-pravozashchytnyk-maksym-butkevych-o-tumane-voyny-y-narastayushchey-dyskrymynatsyy-pereselentsev-s-donbassa/
https://zmina.info/articles/pravozahisnik_maksim_butkevich_mi_majemo_spravu_z_brudnimi_rechami_po_suti_jiak_asenizatori_vigribajemo_kanalizacijiu_krajini-2/
https://www.bbc.com/ukrainian/features-62168042
https://ua.krymr.com/a/maksym-butkevych-pravozakhysnyk-viyskovyi-viyna/31950778.html
https://www.facebook.com/nobordersua/?ref=page_internal

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 https://zmina.info/articles/pravozahisnik_maksim_butkevich_mi_majemo_spravu_z_brudnimi_rechami_po_suti_jiak_asenizatori_vigribajemo_kanalizacijiu_krajini-2/
  2. ↑ https://kyivcity.gov.ua/news/ukranskomu_gumanitarnomu_litseyu__25_rokiv/
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 http://mediaschool.org.ua/index.php?mid=4
  4. ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 https://genderz.org.ua/trening-rasizm-ta-ksenofobiya-v-ukrayinskomu-suspilstvi/
  5. ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 https://suspilne.media/260994-nas-obovazok-vitagti-jogo-z-polonu-ridni-i-kolegi-pro-pravozahisnika-maksima-butkevica/
  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 Maksym Butkevych LinkedIn
  7. ↑ 7,0 7,1 https://kiev.vgorode.ua/event/lektsyy_master_klassy/169924-trenynh-natsyonalnye-menshynstva-y-bezhentsy-v-ukraynskykh-medya-preodolenye-stereotypov-y-usylenyia-tolerantnosty
  8. ↑ 8,0 8,1 8,2 8,3 8,4 8,5 8,6 https://www.bbc.com/ukrainian/features-62168042
  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 9,3 9,4 https://ua.krymr.com/a/maksym-butkevych-pravozakhysnyk-viyskovyi-viyna/31950778.html
  10. ↑ https://photo.unian.ua/photo/323397-maksim-butkevich
  11. ↑ https://opendatabot.ua/c/38405259
  12. ↑ 12,0 12,1 https://zmina.ua/event/polonenyj-pravozahysnyk-maksym-butkevych-otrymav-chesku-premiyu-istoriyi-nespravedlyvosti/
  13. ↑ 13,0 13,1 https://docuspace.org/project/tte--tte--natalya-gumenyuk--maksim-butkevich/
  14. ↑ 14,0 14,1 https://babel.ua/news/80468-zasnovnik-gromadskogo-radio-maksim-butkevich-potrapiv-u-polon-rosiyan
  15. ↑ https://detector.media/intervyu/article/159995/2014-11-18-pravozashchytnyk-maksym-butkevych-o-tumane-voyny-y-narastayushchey-dyskrymynatsyy-pereselentsev-s-donbassa/
  16. ↑ https://detector.media/infospace/article/197236/2022-03-06-pravozakhysnyk-maksym-butkevych-pishov-zakhyshchaty-ukrainu/
  17. ↑ https://www.facenews.ua/articles/2022/338440/
  18. ↑ https://t.me/rian_ru/168569
  19. ↑ https://24tv.ua/maksim-butkevich-rosiyi-ziznalisya-de-perebuvaye-pravozahisnik_n2142781
  20. ↑ https://suspilne.media/409980-polonenogo-pravozahisnika-maksima-butkevica-zasudili-do-13-rokiv-za-voenni-zlocini/
  21. ↑ https://life.pravda.com.ua/culture/2023/02/23/253011/
  22. ↑ https://www.rbc.ua/rus/news/ukrayinskogo-pravozahisnika-butkevicha-sud-1678449984.html

  23. ↑ Шаблон:YouTube архів
  24. ↑ https://hromadske.radio/news/2023/06/02/na-vidkrytti-festyvaliu-docudays-ua-zaklykaly-zvilnyty-z-polonu-pravozakhysnyka-maksyma-butkevycha

  25. ↑ 25,0 25,1 https://www.nobelprize.org/prizes/peace/2022/center-for-civil-liberties/lecture/
  26. ↑ Ukrainische Botschaft in Berlin / Посольство України у ФРН. 14 липня 2022 Facebook
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Буткевич_Максим_Олександрович&oldid=20864