-
Дурмасенко Олексій Олегович
| Дурмасенко Олексій Олегович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олексі́й Оле́гович Дурмасенко (1 червня 1989 — 29 грудня 2014) — старший солдат Збройних сил України, псевдо «Динамо».
Життєвий шлях
Народився в Оболонському районі Києва. Шульга, батьки це помітили і віддали на навчання до Академії мистецтв. Займався аматорським футболом, півзахисник. Брав уроки академічного малювання, оформлював клуби та ресторани. Поступив до Інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука. Відвідував курси стиліста, цікавився модельним бізнесом. Обрав напрям флориста, 2011-го їде вдосконалюватися до Москви. Стає провідним флористом у елітному салоні на Рубльовці.
Під час останніх відвідин родини не зміг стояти осторонь, зводив барикади на Грушевського, зазнав осколкового поранення в ногу. Після перемоги Євромайдану повернувся до Москви.
Після початку російської агресії розраховується з роботи, повертається до України, записується добровольцем. Старший стрілець, 93-тя окрема механізована бригада. Після місячної підготовки підрозділ зайняв позиції у Пісках.
Два з половиною тижні перебував із побратимами на ротації в АД. З двома вояками установив Державний прапор на найвищій точці відбитого у терористів терміналу, ворожа куля опалила ногу. Побував вдома у короткотерміновій відпустці.
29 грудня 2014-го загинув у бою з російськими збройними формуваннями, що атакували позиції українських військовиків під Пісками. Олексій у тому часі прийшов провідати побратимів, на блокпост напала диверсійна група противника. Дурмасенко кинувся на підмогу без бронежилета й загинув у бою — диверсант зі спини кинув гранату. Тоді ж у бою полягли Сергій Абрютін та Костянтин Дубовський.
Без Олексія лишилися батьки, дві сестри — Марія і Анастасія. Батько Олексія, Олег Дурмасенко, є відомим художником та дизайнером (творчий псевдонім — Гліб Гржабовський, автор нагрудного знака «Герой киянин» та пам'ятного знака загиблим за Україну білорусам).
Похований у Києві (Лісове кладовище).
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно)
- у гімназії «Потенціал», котру закінчив Олексій, відкрито пам'ятну дошку його честі
- у інституті декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука в якому вчився Олексій, відкрито пам'ятну дошку на його честь
- у приміщені бібліотеки № 15 по вул. Набережно-Корчуватській, б.92 засновано Творчий Центр «ім. Дурмасенка Олексія ГГ-Корчуватий-Арт» та відкрито музей Героя — кіборга «Динамо»
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 грудня[2][3].
Примітки
Джерела
Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub