-
Клемпоуз Галина Ігорівна
Галина Клемпоуз Галина Ігорівна Клемпоуз | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Галина Ігорівна[1] Клемпоуз (позивний «Перлинка»; Шаблон:Н 22 квітня 1994, с. Птича, Рівненська область) — українська громадська активістка, волонтерка, доброволець, військовослужбовиця, солдат 46 ОШБ Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Членка правління ГО «Жіночий ветеранський рух» (2018), співзасновниця ГО Асоціація родин захисників «Азовсталі» (2022)[2][3].
Онука учасниці національно-визвольних змагань, зв'язкової УПА Ганни Мартинюк (псевдо «Таня»).
Життєпис
Галина Клемпоуз народилася 22 квітня 1994 року в селі Птича, нині Тараканівської громади Дубенського району Рівненської области України.
Закінчила факультет прокуратури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2017, маґістр, спеціальність — правознавство).
У 2014 році будучи студенткою, розпочала волонтерську діяльність. 2016-го добровільно вступила до 1-ї окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор», того ж року підписала контракт із 1-ю мобільною бригадою 54-ї окремої механізованої бригади Збройними силами України. Воювала разом із Василем Сліпаком[4]. Згодом перевелася в 46-й окремий штурмовий батальйон «Донбас». Була на посадах оператора, санітара-стрільця, гранатометника, санінструктора роти, бойового медика взводу, виконувала роботу аеророзвідниці та прессекретаря батальйону. У 2018 році звільнена зі служби.
Представляла ветеранок в штаб-квартирі НАТО (2019)[5]. Випускниця програми «Open World» по обміну досвіду ветеранів з США.
Нагороди
- подяка Дубенської РДА (8 вересня 2015) — за значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток району, вагомі трудові здобутки, активну громадянську позицію, надану посильну матеріальну, фінансову та духовну підтримку наших земляків, які воюють на Сході країни та з нагоди проведення районного свята «З народної криниці»[1].
Примітки
Джерела
- Є. Подобна. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів // Український інститут національної пам'яті. — Київ: Люта справа, 2018. — С. 169—179. — ISBN 978-617-7420-39-1.
- Наша команда // Жіночий ветеранський рух.
- Війна жіночими очима // Факти ICTV.
- С. Ткачук. «Казала мамі, що я на парах, а сама — в поїзд і на Донбас» // Gazeta.ua. — 2019. — 9 квітня.
- А. Федченко. Доброволець Галина Клемпоуз «Перлинка»: Ми готові віддати життя за країну. Але чи потрібно це народу? // Новинарня. — 2020. — 6 березня.
- Д. Бура. Ветеранка Галина Клемпоуз: охоронець в аеропорту Брюсселя нам казав «о, то ви дівчата з України, які виступали в НАТО» // Армія FM. — 2019. — 6 березня.
- В. Бурлакова. Аеророзвідниця Галина Клемпоуз: «Армія навчила мене, що немає у нашому житті справ, з якими ми не можемо впоратися. Неможливого не буває» // Цензор.НЕТ. — 2019. — 16 січня.
- А. Власова, В. Курчинська. Сестри по зброї: українські бійчині — про сексизм в армії, права жінок та 8 березня // hromadske. — 2019. — 8 березня.
- І. Громлюк, Д. Павлов. Перлинка й паперовий змій // The Ukrainians. — 2019. — 8 березня.
- Д. Павлов. Сильні та незламні: особиста історія Галини Клемпоуз, нареченої військовополоненого захисника «Азовсталі» // Elle. — 2022. — 3 жовтня.
Посилання
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 Розпорядження голови Дубенської районної державної адміністрації від 8 вересня 2015 року № 367 «Про оголошення Подяки районної державної адміністрації».
- ↑ Повернення полонених: як працює Асоціація родин захисників «Азовсталі» // Дім. — 2022. — 31 грудня.
- ↑ У полоні досі перебувають близько двох тисяч оборонців Азовсталі, — співзасновниця Асоціації родин бійців // Еспресо. — 2023. — 9 січня.
- ↑ О. Сенишин. На допрем'єрному показі «Міфу» у Львові глядачі сиділи навіть на сходах // Zaxid.net. — 2018. — 5 лютого.
- ↑ О. Головко. О, українки! Дякуємо за службу! // Урядовий кур'єр. — 2019. — 7 березня.