-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мірошниченко Петро Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:14, 9 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірошниченко Петро Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Петро́ Олекса́ндрович Мірошниче́нко (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1985 року в місті Біла Церква. З травня того ж року із батьками мешкав в смт смт Гончарівське. Батько, Мірошниченко Олександр Петрович — військовослужбовець; мама, Мірошниченко Ніна Семенівна — фармацевт. 2002 року закінчив Гончарівську гімназію, протягом 2003—2004 років проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України — 169-й навчальний центр. Закінчив 2005-го Чернігівський кооперативний технікум за спеціальністю бухгалтер. Працював різноробочим.[1]

Мобілізований 19 березня 2014-го, командир танка 1-го танкового взводу 4-ї танкової роти, 1-ша танкова бригада. З літа 2014 року брав участь у боях на сході України. Загинув 13 серпня 2014 року при обстрілі з БМ-21 підрозділів бригади поблизу села Новоганнівка Луганської області.

Похований у Гончарівському 18 серпня 2014 року. Без Петра лишились батьки та брат Олександр.[2]

Нагороди і вшанування

  • 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
  • Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 5, місце 29.
  • нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • його ім'я викарбуване на меморіальній дошці, встановленій у жовтні 2016 року на будівлі Чернігівського кооперативного технікуму в пам'ять про випускників.
  • 2017 року на честь Петра Мірошниченка та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в Гончарівському встановлений меморіальний знак.
  • нагрудний знак 1-ї окремої танкової Сіверської бригади (посмертно).
  • нагороджений почесною відзнакою Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» (квітень 2021; посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ