-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Коцюбинський Ігор Юлійович

Матеріал з Разом
Версія від 05:04, 10 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


І́гор Ю́лійович Коцюби́нський (Шаблон:Н 1 травня 1965, Чернігів) — директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського (з 5 червня 2000). Правнук Михайла Коцюбинського.

Життєпис

Народився 1 травня 1965 року у Чернігові. Навчався у Чернігівській ЗОШ № 3 (1972—1982).

За освітою — замполіт, закінчив Шаблон:Нп (1987).[1]

Під час російського вторгнення на Донбасі із 7 липня 2014 був мобілізований як офіцер запасу, воював в зоні АТО на Луганщині заступником командира танкової роти по роботі з особовим складом.[1] Демобілізований у березні 2015.[2]

Директор музею

Під його керівництвом одним з провідних напрямів роботи музею стала видавнича діяльність. Найпотужнішим виданням, підготовленим науковцями музею, є «Листи до Михайла Коцюбинського» у чотирьох томах, присвячені пам'яті Юлія Коцюбинського, які вийшли друком у 2002—2004.

Згодом було видано збірник спогадів про Ю. Коцюбинського «Завжди з нами», а також його мемуари «Шрами на серці».

У 2007 вийшли окремим виданням «Листи М. Коцюбинського до дружини».

Також науковці підготували біографічний нарис «Михайло Коцюбинський (1864—1913). Життя та творчість» і біографічний довідник «Лауреати Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського (1992—2011)». 2019 та 2020 року музеєм-заповідником М.Коцюбинського було видано два томи «Листів Ганни Барвінок до Іллі Шрага».

У 2014 р. з нагоди 150-річчя від дня народження письменника вийшла друком «Антологія творів лауреатів премії ім. М. Коцюбинського. Поезія».

Для найменших читачів видано два видання творів М. Коцюбинського «Оповідання для дітей» та «П'ять казочок».

Відзнаки

Шаблон:Недостатньо джерел у розділі

  • Лауреат премій:
    • імені Олекси Гірника (2004)
    • імені Дмитра Нитченка (2002)
    • імені Леоніда Глібова (2013)
  • Медаль «Івана Мазепи» Міжнародної літературно-мистецької академії України (2017)[3]

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ