-
Сахневич Володимир Дмитрович
| Володимир Сахневич Володимир Дмитрович Сахневич | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Володимир Дмитрович Сахневич — український воєначальник, полковник 14 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступеня.
Життєпис
З перших днів російсько-української війни на сході Україні у складі 51-ї окремої механізованої бригади (заступник командира з тилу та постачань).
Здійснив одинадцять успішних бойових рейдів, в тому числі й захоплення Савур-Могили. Після її взяття росіяни почали стріляти з навколишніх сіл та території РФ. Тоді Сахневичу було поставлене завдання забезпечити підвезення провіанту, бойового комплекту та поповнення на Савур-Могилу та вивезення поранених. Згодом кількох успішних рейдів було злито інформацію місцевими жителями, і група Сахневича потрапила в засідку кадирівців. Далі був полон.
24 серпня 2014 року в окупованому Донецьку відбувся марш полонених, в якому зі слідами побиття першим йшов Володимир Сахневич. Пізніше був обміняний та повернувся служити в рідну 14-ту окрему механізовану бригаду.
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (19 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (10 грудня 2021) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку[2].
Військові звання
Примітки
Джерела
- Волонтер: у колоні полонених у Донецьку був підполковник 51-ї бригади // Український тиждень. — 2014. — 25 серпня.
- Шуткевич, О. Вінничанка упізнала чоловіка серед «учасників» «маршу полонених» ДНР // День. — 2014. — 27 серпня.
- Палаєвська, Т. Зламати Володю так і не змогли: слово про легендарного підполковника Сахневича // Район Володимир. — 2018. — 22 липня.