-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сидорук Дмитро Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 05:17, 10 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Сидорук
Дмитро Юрійович Сидорук
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро Юрійович Сидорук (2 лютого 1983, м. Львів — 5 квітня 2022, м. Попасна, Луганська область) — український спортсмен, майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука, військовослужбовець, молодший сержант 24 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Дмитро Сидорук народився 2 лютого 1983 року в місті Львові.

Закінчив Львівське училище фізичної культури[1].

Спортивна кар'єра

У 2001 році став найсильнішим у світі серед спортсменів, яким не минуло 19 років.

На «Іграх Нескорених 2017» у м. Торонто (Канада) отримав срібну медаль у змаганнях зі стрільби з лука.

Був тренером теперішніх збірних на «Іграх нескорених» та «Warrior Games» зі стрільби із лука, суддя відборів та національних змагань[2].

Російсько-українська війна

У 2014 році, у складі 24-ї окремої механізованої бригади брав участь в АТО на сході України. Після важкого поранення 1 вересня 2014 року в боях за Луганський аеропорт, переніс 12 операцій.

Після російського вторгнення в Україну, в складі 24-ї окремої механізованої бригади знову пішов воювати. Загинув 5 квітня 2022 року в бою в м. Попасній Луганської областіШаблон:Джерело (за іншими даними — в Херсонській області)[3].

Нагороди

  • орден «За заслуги» III ступеня (2017) — за досягнення високих спортивних результатів на III міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених» у м. Торонто (Канада), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету Української держави[4].
  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • медаль «Захиснику Вітчизни» (2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Ukr-sport-bio-stub Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ