-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Чоботар Валерій Георгійович

Матеріал з Разом
Версія від 05:25, 10 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Стиль Вале́рій Гео́ргійович Чобота́рь ( 17 квітня 1976, с. Червона Діброва) — Заслужений тренер України, військовик, президент Всеукраїнської Федерації фрі-файту та контактних єдиноборств. Один із засновників і організаторів будівництва Червонодібровської Січі[1][2]. Освіта вища, громадянин України.

Життєпис

Пройшов строкову службу в рядах Збройних сил України (бригада особливого призначення) (1994—1996) на Львівщині.

Після армії, у 1996 році працював в охороні Чернівецького машзаводу начальником варти, потім — тренером з боксу.

Закінчив Львівський державний університет фізичної культури на кафедрі теорії і методики Олімпійського та професійного спорту, за фахом «Підготовка кваліфікованих спортсменів» (2006).

Спортивна кар'єра

З 2001 по 2002 рік — тренер секції «Рукопаш гопак» при кафедрі фізичного виховання Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Заслужений тренер України з фрі-файту.

Суддя міжнародної категорії з фрі-файту.

Засновник та керівник Спортивного клубу «Характерник». Президент Всеукраїнської Федерації фрі-файту та контактних єдиноборств.

Підготував більше 10-ти майстрів спорту України з фрі-файту. Вихованці є чемпіонами України та призерами чемпіонатів Європи та світу з фрі-файту.

Політична та громадська діяльність

Ініціатор заснування та створення осередку Червонодібровська Січ (2000)[3][4].

1996 р. вступив до Всеукраїнської організації «Тризуб». 14 грудня 1996 року обраний головою Чернівецької обласної організації «Тризубу». Влітку 1997 року обраний членом Центрального Проводу; наприкінці 1997 року — керівником Центрального Теренового об'єднання. З 1998 по 2005 роки був першим заступник Голови Центрального Проводу та керівник Наддніпрянського Теренового об'єднання. У «Тризубі» відповідав за вишкільну діяльність, яка є одним із трьох головних напрямків діяльності організації[5].

Співоорганізаторів проекту «Мій лицарський хрест» телеканалу ІНТБ.[6]

Валерій Чоботарь (серпень 2008 року)

Під час революційних подій Євромайдану призначений керувати силовим блоком «Правого сектору» на Тернопільщині[7].

Кандидат у народні депутати України по виборчому списку «Правого сектора» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року[8].

Участь у АТО

У 2014 році Вступив до складу Добровольчого Українського Корпусу «Правого сектора»[9]. Був призначений командиром роти 5-го батальйону ДУК ПС, псевдо — «Гатило»[10]. Пізніше у 2015 році призначений заступником командира батальйону ДУК ПС. Брав участь у боях у селищі Піски біля Донецька.

У фільмах

Члени спортивного клубу «Характерник» (Тернопіль) і судді змагань із фрі-файту в Тернополі у грудні 2012 року

Знявся у кліпі Руслани «Дикі танці», який був представлений на конкурсі Євробачення 2004 року.

Знявся у кліпі Kozak System «Шабля» 2012 року.

Один з героїв документального фільму про військові події на сході України «Добровольці Божої чоти» режисерів Леоніда Кантера та Івана Яснія[11].

Цікаві факти

  • Як у кіно, спортивними єдиноборствами почав займатися через дівчину[12].
  • Вважає основними цінностями в житті — батьків, Україну та вчителів[12].
  • Багато років працює з дітьми-сиротами[12].
  • Займається розвитком українського лицарського мистецтва — бойового гопака — на засадах українського націоналізму і християнської моралі.
  • Цікавиться філософією та ідеологією лицарства як альтернативі сучасному світогляду з відсутністю людських цінностей.
  • Тернопільський художник Микола Кафтан створив портрет «кіборга» Гатила[13]
  • 2017 року майстер з Івано-Франківська Богдан Савлюк створив колекцію глиняних фігурок, прототипами яких стали реальні бійці, зокрема, Валерій Чоботарь.[14]

Відзнаки

Шаблон:Розділ без джерел

Родина

Наприкінці червня 2015 одружився[16] з київською волонтеркою, інструктором з фітнесу Лесею Бєльською[17].

Примітки

Посилання

Шаблон:Вікіпосилання Шаблон:External media

Шаблон:Учасники РУВ

  1. Січ, яку збудував Чоботарь: У поселенні під Чернівцями гартують справжніх козаків // Україна Молода. — 2010. — № 178. — 25 вересня.
  2. Справжня козацька січ — на околиці села // Молодий Буковинець. — 2007. — 9 серпня.
  3. Зірки «Євробачення» живуть у Червоній Діброві // Буковина. — 2009. — 13 лютого.
  4. «Богу — душу, життя — рідному краю, а честь — для себе…»: За таким принципом живуть і змагаються сучасні нащадки козаків // 20 хвилин. — 2003. — 3 квітня.
  5. Інтерв'ю з першим заступником Голови Центрального Проводу «Тризубу» ім. С. Бандери майором Валерієм Чоботарем // Бандерівець. — 1999. — № 3.
  6. Скоро на екрани вийде бойове реаліті-шоу // Спорт Тернопільщини. — 2011. — 7 вересня.
  7. Василь Лабайчук: «Героїв не похоронили, а вони за крісло вже б'ються» // Свобода. — 2014. — 26 лютого.
  8. Постанова від 26 вересня 2014 року № 1190 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії „Правий сектор“, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» // Центральна виборча комісія.
  9. Дмитро Ярош — Україна понад усе
  10. Коли чоловіки стають на коліна
  11. У Києві відбудеться прем'єра фільму «Добровольці Божої чоти» // Радіо «Свобода». — 2015. — 31 січня.
  12. 12,0 12,1 12,2 Артур Бобрик, Максим Дорошенко. Єдиноборствами почав займатися через дівчину, все як у кіно, — Валерій Чоботарь, тренер і суддя з фрі-файту // Доба. — 2013. — 22 січня.
  13. Шаблон:YouTube // ТТБ. — 2015. — 25 березня.
  14. Шаблон:YouTube // ТСН. — 2017. — 14 березня.
  15. Відзначили «Героїв спортивного року Тернопільщини — 2014» // Сайт Тернопільської ОДА. — 2013. — 6 березня.
  16. Тернопільський кіборг «Гатило» одружився / б. а. // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 24 (1–7 лип.). — С. 10 — (Сердечко).
  17. Профіль Лесі Бєльської на Фейсбуці