Петровський Ян Ігорович

Шаблон:Військовик Ян Ігорович Петровський (Шаблон:Lang-ru; 2 січня 1987, Іркутськ^[1], РРФСР, СРСР) — російський найманець, відомий під позивним «Слов'янин» (Шаблон:Lang-ru). Учасник війни на сході України, інтерванції в Сирії та повномаштабного вторгнення Росії в Україну.

Біографія

Жив у Санкт-Петербурзі. В дитинстві захоплювався історією, брав участь в реконструкції середньовічних битв. Ян збирався навчатись на архітектора або графічного дизайнера в Росії, проте в 2004 році його мати вийшла заміж за норвежця і сім'я переїхала в Норвегію. Навчався на графічного дизайнера в Осло^[2].

Після закінчення університету працював у тату-салоні True Metal Tattoo, який славиться як місце регулярних зборів східноєвропейських неонацистів^[2]. Петровський сам має численні татуювання: Чорне сонце, Валкнут та різноманітні руни. У складі «Солдатів Одіна» патрулював вулиці Тенсберга і був пов'язаний з Північним рухом опору^[3]. У 2010 році був арештований під час поліційного рейду: в салоні були виявлені підроблені документи та зброя, яка, як встановило слідство, належала В'ячеславу Дацику^[4].

Під час тренування в терористичній організації «Російський імперський рух» познайомився зі своїм майбутнім командиром Олексієм Мільчаковим^[5]. У 2014 році вступив у ДШРГ «Русич» і брав участь у війні на Сході України, де прославився фотографіями на фоні вбитих українських солдатів^[6]. Влітку 2015 року разом з ДШРГ покинув Донбас^[2]. В тому ж році Петровський заявив, що приїхав в Україну воювати проти «Хозарського каганату»^[7].

Учасник інтервенції в Сирію «у складі ультраправого угруповання» на боці Башара аль-Асада^[8].

У 2016 році заарештований у домі відомого діяча Північного руху опору Ронні Бордсена у зв'язку тривалим перебуванням за кордоном і порушенням міграційного законодавства Норвегії, після чого був депортований у Росію. Норвезька влада назвала Петровського «загрозою безпеці» країни^[9]^[10]^[11]^[12].

У червні 2022 року відвідав похорон загиблого учасника вторгнення в Україну Олексія Пожарова, на якому зізнався, що ДШРГ «Русич» бере участь у вторгненні^[6].

У 2022 році очолив групу після поранення Мільчакова під Харковом^[13]. Того ж року Мільчаков, Петровський та інші члени ДШРГ були включені в санкційні списки США за «особливу жорстокість» у боях у Харківській області. Також санкції проти Петровського ввели ЄС, Україна, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія і Японія^[1].

20 липня 2023 року був заарештований фінською поліцією в Гельсінкі. Українська влада подала запит на екстрадицію Петровського^[14]^[15].

Примітки

[:0-1] 1,0 ^1,1 https://sanctions.nazk.gov.ua/ru/sanction-person/24201/

[:1-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 https://www.fontanka.ru/2023/08/25/72637409/

[3] ttps://www.vg.no/i/GVovl

[4] ttps://www.dagbladet.no/nyheter/nynazister-tatt-med-id-kort-og-uniformer-fra-forsvaret/64658873

[5] ttps://www.themoscowtimes.com/2022/05/23/russian-neo-nazis-participate-in-denazifying-ukraine-der-spiegel-a77762

[:2-6] 6,0 ^6,1 https://www.fontanka.ru/2022/06/18/71421173/

[7] ttps://meduza.io/feature/2022/07/08/my-hotim-ubivat

[8] ttps://www.nrk.no/urix/xl/assads-nazistkriger-1.15170255

[9] Шаблон:Cite thesis

[10] ttps://filternyheter.no/brenn-din-lokale-moske-kjent-nynazist-selger-jodehets-voldsbudskap-og-muslimhat-i-egen-nettbutikk/

[11] ttps://meduza.io/en/feature/2017/01/20/enemy-of-the-state-or-its-founding-element

[12] ttps://www.nrk.no/norge/kriget-i-ukraina_-yan-petrovskiy-pagrepet-av-vaepnet-politi-1.13185905

[13] ttps://home.treasury.gov/news/press-releases/jy0954

[14] ttps://www.mtvuutiset.fi/artikkeli/mtv-n-tiedot-wagneriin-liitetyn-sotajoukon-johtaja-on-otettu-kiinni-suomessa/8764510

[15] ttps://www.hs.fi/ulkomaat/art-2000009811773.html

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

Петровський Ян Ігорович

Біографія

Примітки

Навігаційне меню

Пошук