-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Звягінцев Андрій Петрович

Матеріал з Разом
Версія від 09:23, 16 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Кінематографіст

Андрій Петрович Звягінцев (Шаблон:ДатаНародження) — російський кінорежисер, актор, сценарист[1].

Біографія

Народився в Новосибірську. Там же, в 1984 році закінчив акторський факультет Новосибірського театрального училища (майстерня Л. Білова). Надалі переїхав до Москви, де в 1990 році закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва (Шаблон:Lang-ru), майстерня Євгена Лазарева.

Брав участь у театральних постановках: «Гра в класики» (1993), «Місяць у селі» (1997), знімався в епізодах кіно. 2000 року дебютував як режисер.

Найбільшу популярність здобув після виходу фільму «Повернення» (2003), за який отримав дві кінопремії «Ніка», двох «Золотих левів» (як найкращий фільм і за найкращий режисерський дебют), двох «Золотих орлів».

Був одружений з актрисою Іриною Гриньовою. Прожили разом 6 років, після чого розійшлися.

Громадська діяльність

У березні 2014 року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами Звягінцев підписався під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ, та проти російської військової інтервенції в Україну[2].

У серпні 2015 року висловився на підтримку українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у Росії. На його думку, у справі Сенцова немає прямих доказів його провини[3].

В 2022 році публічно засудив повномасштабне російське вторгнення в Україну, розкритикував колег у сфері мистецтва, які не коментують події в Україні[4][5]. Після цього Звягінцев виїхав з Росії. Живе у Франції.

Фільмографія

Режисер

  1. 2000 — телесеріал «Чорна кімната» (три новели — «Бусідо», «OBSCURE» та «Вибір»)
  2. 2003 — «Повернення»
  3. 2007 — «Вигнання»
  4. 2008 — «Апокриф», короткометражний, спочатку — частина кіноальманаху «Нью-Йорку, я люблю тебе»
  5. 2011 — «Таємниця», короткометражний, частина кіноальманаху «Експеримент 5IVE»
  6. 2011 — «Олена»
  7. 2014 — «Левіафан»
  8. 2017 — «Нелюбов»

Нагороди

Примітки

Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Commonscat


Шаблон:Фільми Андрія Звягінцева Шаблон:Бібліоінформація

  1. Андрей Звягинцев Шаблон:Ref-ru
  2. [ http://www.kinosoyuz.com/news/?pub=2285
    Ответ российских кинематографистов украинским коллегам / Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России Шаблон:Ref-ru]
    
  3. Звягінцев: у справі Сенцова немає прямих доказів його провини // Радіо Свобода, 23.08.2015
  4. https://www.currenttime.tv/a/boycott-russian-films-/31746222.html

  5. https://meduza.io/feature/2022/05/12/budem-delat-kino-u-nas-nichego-ne-ostaetsya-drugogo