Зудіна Марина В'ячеславівна

Шаблон:Акторка Мари́на В'ячесла́вівна Зу́діна (. 3 вересня 1965, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка Російської Федерації (2006).

Вдова народного артиста СРСР Олега Табакова.

Біографія

Марина Зудіна народилася 3 вересня 1965 року в Москві в родині журналіста В'ячеслава Васильовича Зудіна і вчительки музики Ірини Зудіної. Дитячі роки пройшли в районі станції метро «Преображенська площа».

А перші три роки свого життя Марина з батьками провела в Інті (Комі АРСР), куди після університету направили її батька. У дитинстві дівчинка не мала виражених здібностей, не вміла співати й танцювати, тому в художній самодіяльності участі не брала. Однак її мати, будучи музичним працівником, стала наполегливо з нею займатися. У дев'ять років Марина захопилася оперою і мріяла стати оперною співачкою. Ще через рік зацікавилася балетом і навіть спробувала вступити до хореографічного училища, але не пройшла за віком. У старших класах середньої школи серйозно вирішила стати актрисою, добре підготувалася, рік займалася з фоніатром, щоб розвинути голос. Мріяла навчатися в театральному училищі тільки у Олега Табакова.

У 1981 році, у шістнадцятирічному віці, не здавши до того часу ще жодного випускного іспиту в середній школі (школу закінчила трохи пізніше з двома четвірками, решта п'ятірки), прийшла до ГІТІСу на конкурс до Олега Табакова і потрапила вже не на основні тури прослуховування, а — добір, відразу пройшла співбесіду, отримала дві п'ятірки і вступила.

Особисте життя

У 1986 році закінчила Державний інститут театрального мистецтва імені А. В. Луначарського — ГІТІС (акторський курс Олега Табакова та Авангарда Леонтьєва) і була прийнята до трупи Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.

Між маститим педагогом і юною актрисою розгорівся роман. Через десять років Олег Табаков і Марина Зудіна офіційно оформили шлюб. У їх родині народилися двоє дітей: Павло Табаков (нар. 1 серпня 1995) і Марія Табакова (нар. 7 квітня 2006).

26 грудня 2020 року була госпіталізована до Боткінської лікарні з діагнозом «вертебро-базилярній недостатність» (порушення функціонування головного мозку внаслідок ослаблення кровотоку в артеріях). Сама Зудіна своє погане самопочуття і госпіталізацію заперечує.

У лютому 2022 року виступила проти російського вторгненні в Україну.

Творчість

Ролі в театрі

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова

• «Жайворонок» Ж. Ануя — Агнеса
• «Дивакуватий Журден» М. О. Булгакова — Люсіль
• «Дах» О. М. Галина — Світлана
• «Дві стріли» О. М. Володіна — Дівчина
• «Крісло» А. Маріна за Ю. М. Поляковиму — Таня
• «Ріка на асфальті» А. Ліпскерова — Каніфоль
• «Звичайна історія» В. С. Розова за І. О. Гончаровим — Єлизавета Олександрівна
• «Білоксі-Блюз» Н. Саймона — Ровенна
• «Норд-Ост» А. Богдановича — Ольга
• 2007 — «Затоваренна бочкотара» В. П. Аксьонова. Режисер: Євген Каменькович — Сільвія
• «Матроська тиша» О. А. Галича — Таня
• «Міф про Дон-Жуана» Мольєра — Ельміра
• «Механічне піаніно» О. А. Адабашьяна та М. С. Міхалкова за А. П. Чеховим — Софія Єгорівна
• «Останні» М. Горького — Любов
• «Прощайте… і рукоплескайте!» А. Богдановича — Мадалена
• «Небезпечні зв'язки» Ш. де Лакло — Маркіза де Мартей
• «Секс, брехня і відео» С. Содерберга — Ганна Мілані
• «Старий квартал» Т. Вільямса — Джейн
• «Дядя Ваня» А. П. Чехова. Режисер: Міндаугас Карбаускіс — Олена Андріївна, 27 років, дружина відставного професора Серебрякова
• «Ідіот» Ф. М. Достоєвського — Настасья Пилипівна
• «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського — Клеопатра Львівна Мамаєва, дружина Ніла Федосеїча
• «Сублімація кохання» Альдо де Бенедетті — Паола
• «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П. де Бомарше — графиня Альмавіва
• «Чайка» А. П. Чехова — Ірина Миколаївна Аркадіна, по чоловікові Треплєва, актриса

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

• «Антігона» за п'єсою Жана Ануя. Режисер: Темур Чхеїдзе — Антігона
• «Качине полювання» О. В. Вампілова. Режисер: Олександр Марін — Галина
• «Остання жертва» О. М. Островського. Режисер: Ю. І. Єрьомін — Юлія Павлівна Тугіна, молода вдова
• «Тартюф» Мольєра. Режисер: Ніна Чусова — Ельміра, дружина Оргона
• «Жінка з моря» Г. Ібсена — Еліда
• «Подія» М. О. Булгакова. Режисер: Костянтин Богомолов — Любов Трощейкіна, дружина художника Олексія Максимовича
• «Ідеальний чоловік. Комедія». Твори К. Ю. Богомолова за творами Оскара Вайлда. Режисер: Костянтин Богомолов — місіс Чівлі, шантажистка, колишня однокласниця леді Чілтерн
• «Карамазови». Фантазії режисера К. Ю. Богомолова на тему роману Ф. М. Достоєвського. Режисер: Костянтин Богомолов — Хохлакова-кубушка (Катерина Йосипівна Хохлакова)
• «Трамвай „Бажання“» (сцени з міського життя) Т. Вільямса. Режисер: Роман Феодори — Бланш Дюбуа
• «Мушкетери. Сага. Частина перша». Твір К. Ю. Богомолова. Романтичний треш-епос за мотивами роману Александра Дюма. Режисер: Костянтин Богомолов — Міледі
• «350 Сентрал парк Вест, New York, NY 10025» за п'єсою Вуді Аллена. Режисер: Костянтин Богомолов — Філліс Ріггс, психоаналітик, дружина Сема

Визнання

Державні нагороди та звання

• 1995 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва.
• 2006 — почесне звання «Народний артист Російської Федерації» — за великі заслуги в галузі мистецтва.

Громадські нагороди та премії

• 1996 — "спеціальна згадка журі на Міжнародному фестивалі фантастичних фільмів в Жерармереі (Франція) — за виконання ролі Біллі Гьюз у фільмі «Німий свідок» («Mute Witness») (1995; ФРН, Велика Британія, Росія) режисера Ентоні Воллера.
• 1997 — премія газети «Комсомольська правда» — за ролі у виставах «Прощайте… і рукоплескайте!» А. Богдановича і «Старий квартал» Т. Вільямса на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 1999 — театральна премія газети «Московський комсомолець» у номінації «Найкраща жіноча роль» в категорії «Полуметри» — за роль Настасії Пилипівни в спектаклі «Ідіот» за романом Ф. М. Достоєвського на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 1999 — російська театральна премія «Чайка» — за роль Паоли у виставі «Сублімація кохання» за п'єсою Альдо де Бенедетті на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 2011 — театральна премія газети «Московський комсомолець» у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» в категорії «Полуметри» — за роль Аркадіної у виставі «Чайка» на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 2012 — іменна 17-та премія Олега Табакова за досягнення в галузі культури — «за безумовні творчі перемоги у втіленні ролей» Аркадіної та Любові Трощейкіної у виставах «Чайка» і «Подія».
• 2014 — премія «Творче відкриття» імені Олега Янковського — «за точне втілення режисерського задуму і віртуозну акторську гру» у виставах «Карамазови» та «Ідеальний чоловік. Комедія» на сцені МХТ імені А. П. Чехова.
• 2016 — іменна 21-ша премія Олега Табакова за досягнення в галузі культури — «за творчі досягнення в спектаклях МХТ імені А. П. Чехова останніх років».

Посилання

• Марина В'ячеславівна Зудіна. Народна артистка РФ. Біографія, ролі в театрі, фільмографія, премії та нагороди. Офіційний сайт МХТ імені А. П. Чехова // art.theatre.ru
• Марина В'ячеславівна Зудіна. Народна артистка РФ. Біографія, ролі в театрі, кіно і на телебаченні, нагороди і премії, фотографії. Офіційний сайт Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова // tabakov.ru
• Марина Зудіна, актриса: біографія, ролі, фільми, фотографії, нагороди та відгуки. // ruskino.ru