-
Донський Борис Михайлович
Шаблон:Otheruses Бори́с Миха́йлович Донськи́й (Шаблон:Lang-ru; 1894 — 10 серпня 1918) — російський політичний діяч, лівий есер-максималіст, терорист. Матрос Балтійського флоту, учасник Першої світової війни (1915–1917). Вбивця командувача німецьких армій «Київ» Германа фон Ейхгорна.
Біографія
Борис Донський народився в селі Гладкі Висілки Михайлівського повіту Рязанської губернії. Він походив родом з російських селян-старообрядців. Після закінчення сільської школи, 15-річний Донський виїхав на заробітки в Петербург. Він брав участь в політичних гуртках і цікавився толстовстом.
1915 року Донського мобілізували в армію і зарахували до 2-го флотського екіпажу судна «Азія» Балтійського флоту. На борту він служив мінним машиністом.
1916 року Донський вступив до лівої російської Партії соціалістів-революціонерів (есерів). Незабаром командування заарештувало його за ведення антиурядової пропаганди серед матросів та організацію голодування проти утисків офіцерства. Проте після Лютневої революції 1917 року Донського звільнили. Моряки обрали його членом виконавчого комітету Кронштадтської Ради робітничих, солдатських і матроських депутатів, а однопартійці постановили членом Кронштадтського комітету партії есерів. Безпосередній керівник Донського — есерка Ірина Каховської свідчила:
Позтивну оцінку давав Донському і його колега, більшовик Федір Раскольніков:
Вночі, 4 липня 1917 року, в ході липневих заворушень в Петрограді, Донський узгодив питання участі в озброєній демонстрації із лідерами лівих есерів в Таврійському палаці й повідомив про це Кронштадтській Раді. Згодом він був членом делегації виконавчого комітету Ради на переговорах із Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом щодо повернення до Кронштадту усіх моряків, які брали участь у заворушеннях і були заарештовані Тимчасовим урядом.
Протягом 9 — 13 вересня 1917 року, під час Корніловського виступу, Донський спільно з однопартійцем Миколою Рівкіним командував об'єднаним загоном моряків Балтійського флоту, що були вислані для захисту Петрограда.
Вбивство фельдмаршала Ейхгорна
30 липня 1918 року Донський кинув бомбу в командувача групою німецьких військ в Україні Германа фон Ейхгорна. Генерал-фельдмаршал загинув разом зі своїм ад'ютантом. Терорист був відразу затриманий.
На першому допиті він заявив: Шаблон:Цитата
Після короткого слідства, Донського німецьким військово-польовим судом було засуджено до смертної казні. 10 серпня 1918 року о п'ятій годині пополудні Донський був повішений поблизу Лук'янівської в'язниці[1].
Примітки
Література
- Каховская И. К. Пути революции. — Берлин, 1923. Шаблон:Ref-ru
- Политические деятели России 1917: биографический словарь / Ред. П. В. Волобуев. — Шаблон:М. : Большая Российская энциклопедия, 1993. — 432 с. — {s|ISBN 5-85270-137-8}. Шаблон:Ref-ru
- Раскольников Ф. Ф. Кронштадт и Питер в 1917 году. — 2-е изд. — Шаблон:М. : Политиздат, 1990. — 317 с. Шаблон:Ref-ru
- Волковинський В. М. Найгучніший терористичний акт періоду Української революції // Дзеркало тижня. — 2001. — № 5. — 2 лютого.
Посилання
- ↑ Казнь убійцы ген. Эйхгорна // Послѣднія новости. Кіевъ. — 1918. — № 5141 (вечерній выпускъ). — 12 августа (30 іюля). — С. 2. Шаблон:Ref-ru-dor