-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Цоков Олег Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 08:45, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Юрійович Цоков
Epaulets Lieutenant General Land Forces of the Russian Federation.png Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Оле́г Ю́рійович Цо́ков (Шаблон:Lang-ru; 23 вересня 1971, Газалкент, Узбецька РСР — 11 липня 2023, Бердянськ, Україна) — російський воєнний злочинець, генерал-лейтенант Збройних Сил РФ, заступник командувача Південного військового округу (2023) і фігурант списку воєнних злочинців у російсько-українській війні. Командир 144-ї мотострілецької дивізії (2022), заступник командувача 49-ї загальновійськової армії (2018—2019), командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (2015—2018).

Убитий ракетним ударом в ході російського вторгнення в Україну.

Біографія

Шаблон:Недостатньо джерел у розділі Народився в сім'ї військовослужбовця і вчительки. Змінив 11 шкіл, перш ніж отримав атестат про середню освіту.

Закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище (1994), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (2000).

Після закінчення училища проходив службу в Сибірському військовому окрузі командиром взводу, роти. Брав участь у першій чеченській війні.

З 2000 по 2004 рік командир 2-го мсб 74-ї омсбр, майор, підполковник (Юрга). Брав участь у другій чеченській війні.

З 2004 року — заступник командира 74-ї окремої гвардійської мотострілецької Звенигородсько-Берлінської орденів Кутузова і Суворова бригади.

З 2006 року — командир 228-го мотострілецького Севастопольського ордена Олександра Невського полку.

На 2011 рік обіймав посаду заступника командира 36 ОМСБр[1].

У серпні 2014 року призначений командиром 810-ї окремої бригади морської піхоти[2].

З 2015 по 2018 рік — командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (м. Будьонновськ, Ставропольський край).

З 2018 по 2019 рік — заступник командувача 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу (м. Ставрополь).

З вересня 2019 по червень 2021 року — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (факультет національної безпеки і оборони держави).

З серпня 2022 року — командир 144-ї гвардійської мотострілецької Єльнінської Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії (м. Смоленськ).

Станом на 2023 рік — заступник командувача Південного військового округу (м. Ростов-на-Дону).

Загинув 11 липня 2023 року внаслідок українського удару ракетами Storm Shadow по готелю «Дюна» на території «Приазовкурорту», що на Бердянській косі.[3][4] Там був розташований запасний командний пункт 58-ї загальновійськової армії[5][4].

17 липня 2023 року був похований в Майкопі.

Воєнні злочини

У грудні 2022 року був внесений Британією до списку, в якому, окрім іншого, були причетні до ракетних ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.[6]

Санкції

Олег Цоков, як військовослужбовець Чорноморського флоту Збройних сил Росії, який безпосередньо брав участь у незаконному вторгненні в Україну в 2022 році шляхом нанесення ракетних ударів по мирним громадянам та містам України, є підсанкційною особою багатьох країн світу[7].

19 жовтня 2022 року був внесений до санкційного списку України[8].

13 грудня 2022 року через вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції Великої Британії та Нової Зеландії[9], як причетний до ракетних ударів по українських містах[6].

2 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії[10].

25 лютого 2023 року внесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу за «участь у російській агресивній війні проти України»[11].

Звання

Нагороди

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014)