-
Медичний батальйон «Госпітальєри»
Шаблон:Картка військового формування
Госпітальєри — український волонтерський медичний батальйон, що бере участь у російсько-українській війні на Донбасі з 2014 року. Займається наданням першої медичної, домедичної допомоги та евакуацією поранених українських воїнів з найгарячіших ділянок фронту. Гасло — «Заради кожного життя!».
За час існування МБ Госпітальєри, під час російсько-української війни, врятовано близько 2750 українських бійців.[1]
Історія
«Госпітальєри» засновані 6 липня 2014 року[2] волонтеркою-медиком Яною Зінкевич, якій на той момент було 18 років.[3][2] В цей день, після запеклих боїв за село Карлівку та село Піски[4], було створено медичний підрозділ «Госпітальєри», названий на честь середньовічного ордену госпітальєрів.[2] Батальйон увійшов до складу Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектора», а Зінкевич було призначено начальником усієї медично-польової служби ДУК Правого Сектора.[5][6][3]
При утворенні 2015 року Дмитром Ярошем Української добровольчої армії (УДА) «Госпітальєри» стали її структурним підрозділом. Будучи медичним крилом УДА, «Госпітальєри» також надають допомогу цивільним, присутні на позиціях ЗСУ.[7][8] Яна Зінкевич продовжує бути начмедом УДА та незмінним командиром Медичного Батальйону «Госпітальєри».[2][9][10] Шаблон:Станом на року «Госпітальєри» налічували 60 осіб і 100 резервістів.[11]
У 2019 році у Дніпрі на базі медичного батальйону «Госпітальєри» Української Добровольчої Армії створили комунальне підприємство «Госпітальєри Дніпра», яке отримало фінансування з міського бюджету Дніпра.[1]
Діяльність
Демілітаризований медичний батальйон надає допомогу усім добровольцям, військовим та мирному населенню, яке знаходиться в зоні проведення бойових дій, і потребує домедичної допомоги, медичного термінового втручання чи терапевтичного лікування.[5] Госпітальєрські екіпажі здійснюють евакуацію, стабілізацію і транспортування поранених з червоної зони до стабпунктів чи прифронтових госпіталів чи лікарень.[3] Волонтери медбату здійснюють постійну підтримку поранених в місті Дніпро, в лікарні Мечнікова — місце, куди транспортують найважчих поранених.[5] Також здійснюється післяшпитальна підтримка та реабілітація поранених, членів їх сімей.[5]
Принципово, позиції Госпітальєрів знаходяться в найгарячіших точках фронту для надання кваліфікованої допомоги українським військовим з числа добровольців та офіційним частинам ЗСУ, ВМФ.[5] Представники Госпітальєрів знаходяться безпосередньо на бойових позиціях з українськими військовими,[2] що дає можливість більш ефективно та швидко надавати допомогу під час ведення бою та збільшує шанси на успішну евакуацію та стабілізацію поранених. Є постійні позиції в прифронтових лікарнях, як наприклад в місті Авдіївка, де «Госпітальєри» підсилюють 66-й госпіталь.[5]
Ще один з важливих напрямків роботи Госпітальєрів є медико-тактичні вишколи, що постійно проводяться з періодичністю раз на місяць з початку весни до пізньої осені на базі у Павлограді.[12] На вишколах викладають досвідчені інструктори з числа найкваліфікованіших госпітальєрів, які пройшли не одну ротацію на передовій. Вишколи є популярними як серед бійців,[3] так і серед цивільного населення, яке не має на меті пов'язувати своє майбутнє з військовими діями. Знання та навички, отримані на вишколах, дієві і під час екстрених випадків у цивільному житті.[3] Станом на листопад 2021 близько двох тисяч осіб пройшли тижневі вишколи.[3]
2015 року одним з парамедиків батальйону Євгеном Тітаренком разом з Наталією Хазан було знято документальну стрічку «War for Peace», створену з 120 годин документального матеріалу з фронту, який знімав сам режисер під час роботи парамедиком у батальйоні[13].
Госпітальєри продовжують роботу під час російського вторгнення в Україну 2022 року і збирають кошти на ремонт техніки, пальне та медикаменти.[14][10]
Вшанування та нагороди
Батальйон користується великою пошаною серед бійців, має велику моральну підтримку усього народу України, діяльність його учасників викликає інтерес у сучасних митців — поетів, письменників, співаків, режисерів.
Незмінний Комбат Госпітальєрів Яна Зінкевич нагороджена державним орденом «За заслуги 3 ступеню» та недержавним орденом «Народний герой України».[9][6]
Втрати батальйону
Ім'я, псевдо | Посада, підрозділ | Дата народження | Місце народження | Дата смерті | Вік | Місце смерті (смертельного поранення) | Обставини смерті |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Горбачова Анастасія Валентинівна «Лиса» | Окрема тактична розвід група, парамедик | 16.03.1983 | Чернівці | 6.08.2015 | 32 | Маріуполь | Загинула від вогнепального поранення з мисливської рушниці в серце. |
Пірковська-Зелинська Олена Болеславівна «Єва» | Керівник відділу догляду, турботи та реабілітації. | 28.05.1974 | Київ | 15.08.2015 | 41 | Дніпро | Померла в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова під час операції — не витримало серце. На початку липня була госпіталізована з переломом хребта. |
Подаровський Олег Геннадійович «Сніжок»/«Анубіс» | Фронтовий водій-парамедик | 30.07.1984 | Берестя, Білорусь |
3.11.2016 | 32 | Дніпро | Тяжко захворів восени 2015 року, цілий рік боровся з недугою. Помер в лікарні міста Дніпро.[15]. |
Малявський Мар'ян Юрійович «Марік» | Фронтовий парамедик | 25.08.1990 | село Золотники, Тернопільська обл. |
30.10.2018 | 28 | Околиця Варшави, Польща |
Виявлений повішеним у лісосмузі. |
Гладун Володимир Михайлович «Ботанік» | Фронтовий водій-парамедик | 13.09.1962 | - | 25.01.2019 | 60 | Брюховичі | Помер після важкої боротьби із раком. |
Мороз Сергій Васильович «Фрост» | Фронтовий водій-парамедик, капелан, інструктор з тактичної медицини. | 9.02.1977 | Івано-Франківськ | 13.03.2019 | 42 | Івано-Франківськ | Помер після важкої боротьби із раком (гліобластома). |
Волков Микола Миколайович «Смурф» | Фронтовий парамедик, 2 рота «Тіні» Аратта | 25.02.1999 | Маріуполь | 15.04.2019 | 18 | Околиці села Водяне, поблизу Маріуполя |
Отримав важке кульове поранення в голову від російського снайпера на позиції. В лікарні імені Мечникова, що у Дніпрі, лікарі боролись за життя Миколи протягом 4 днів. |
Див. також
Примітки
Посилання
- Медичний батальйон «Госпітальєри» заради кожного життя // Радіо Свобода, 2017
Шаблон:-Шаблон:Добровольчі військові формування України (2014 - дотепер)
- ↑ 1,0 1,1
https://www.radiosvoboda.org/a/news-hospitaliery-staly-komunalnym-pidpryiemstvom/29759392.html
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4
https://www.radiosvoboda.org/a/27208690.html
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5
https://www.frontliner.com.ua/gospitaliers/
- ↑
https://vinnychanka.info/uk/eternal/istoriya-vinnychanky-shho-vstupyla-na-sluzhbu-do-gospitalyeriv
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5
http://niva.zp.ua/volontery
- ↑ 6,0 6,1
https://euromaidanpress.com/2017/05/21/in-my-heart-im-dancing-the-girl-who-rescued-over-200-wounded-defenders/
- ↑
https://tvoemisto.tv/exclusive/shchoby_zabraty_poranenyh_vnochi_my_idemo_navpomatsky_yak_voyuie_lvivskyy_dobrobat_gospitalieriv_131425.html
- ↑
https://sectorpravdy.com/ua/news/duknews/1395-zaiava-komandyriv-i-biitsiv-boiovykh-batalioniv-duk-ps
- ↑ 9,0 9,1
https://www.museumsun.org/person/81/
- ↑ 10,0 10,1
https://gazeta.ua/articles/kiev-life/_gospitalyeri-zbirayut-na-neobhidne-obladnannya-a-plastuni-shukayut-medikamenti-yak-dopomogti-ukrayinskij-armiyi/1072583
- ↑
https://tvoemisto.tv/news/medbatalyon_gospitaliery_nabyraie_dobrovoltsiv_na_vyshkoly_yak_doluchytysya_video_84702.html
- ↑
https://novynarnia.com/2020/07/06/dobrovolchyj-medychnyj-bataljon-gospitalyery-vidznachaye-shostu-richnyczyu-i-prosyt-pro-pidtrymku/
- ↑
http://report.if.ua/gazeta/my-vsi-chastyna-ciyeyi-vijny-chomu-varto-pobuvaty-v-muzeyi-ato-v-dnipri-foto/
- ↑
https://www.newsweek.com/how-help-people-ukraine-putin-russia-invasion-1682235
- ↑ 3 листопада 2016 року помер в лікарні парамедик і водій Подаровський Олег Геннадійович. Український Меморіал