Єфіменко В'ячеслав Олександрович

Єфіменко В'ячеслав Олександрович;
	СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Життєпис

Закінчив Обухівську ЗОШ, проживав з родиною в м. Обухові.

У часі війни — солдат 1-ї роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону. З вересня 2014 року у складі батальйону перебував у зоні бойових дій.

Загинув 30 січня 2015 року у боях за Дебальцеве під час мінометного обстрілу з боку російських збройних формувань поблизу села Рідкодуб^[1].

Ідентифікований серед полеглих за експертизою ДНК.

1 травня 2015 року громада Обухова провела В'ячеслава в останній путь.

Лишилися мати - Любов Степанівна, батько - Олександр Іванович, сестра Вікторія, дружина, двоє донечок — Олена 1998 р.н. та Єва 2010 р.н.

Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
Нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» (посмертно).
18 травня 2015-го в Обухівській ЗОШ ім. А. С. Малишка відкрито меморіальні дошки випускникам В'ячеславу Єфіменку та Кирилу Забєліну.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня^[3]^[4].