-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Марценюк Юрій Григорович

Матеріал з Разом
Версія від 15:26, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марценюк Юрій Григорович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рій Григо́рович Марценю́к (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

З дитинства проживав у місті Тетіїв — після смерті батька родина переїхала з Донеччини. Мама Марія Михайлівна сама виховувала трьох дітей. Закінчив 8 класів, пішов працювати до відгодівельного радгоспу «Тетіївський». Пройшов строкову службу в танкових військах, по демобілізації працював на Київському залізобетонному заводі, цегельному заводі «Керамік», сторожем Дзвеняцької сільської школи. Від 1999 року працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Слобода».

10 серпня добровольцем пішов на фронт, навідник-оператор, боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь».

Загинув зранку 6 грудня 2014-го під Дебальцевим від поранення в голову під час артобстрілу опорного пункту. Ракета влучила у вагончик — там грілися захисники.

10 грудня 2014-го похований на кладовищі мікрорайону «Слобода» Тетієва, в Тетіївському районі оголошено 3-денну жалобу.

Лишились мама, дружина.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 грудня[2][3].

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ