-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сабадаш Андрій Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 15:26, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сабадаш Андрій Васильович
UA-OR7-MSGT-GSB-H(2015).png СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Васи́льович Сабада́ш ( — Шаблон:ДС) — старшина Збройних сил України.

Життєпис

Родина виховувала двох дітей, їхній син загинув, сім'я розпалась, колишня дружина з донькою жили окремо. Задля забезпечення їх та 78-річної мами Андрій працював на кількох роботах.

Мобілізований 11 червня 2014 року, старшина роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону. З 20 серпня перебував у зоні бойових дій, у батальйоні відповідав за тактику бою і справність техніки.

2 лютого 2015-го під час транспортування набоїв, паливних матеріалів та харчових продуктів спільна група 25-го ОМПб та 128-ї ОГПБр потрапила в оточення, в селі Рідкодуб БТР військових було підірвано із засідки. Вояки прийняли бій, у якому загинули Андрій Сабадаш, майор Віталій Шайдюк, старший солдат Сергій Гуріч, старший солдат Денис Гултур, солдат Сергій Макаренко зазнав контузії.

Вважався зниклим безвісти, наприкінці лютого був ідентифікований серед загиблих. Похований 1 березня 2015-го в смт Кожанка.

Без Андрія лишилися мама та донька.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 27 травня 2015 року урочисто відкрито меморіальні дошки в Кожанській ЗОШ випускників на честь Сергія Гуріча та Андрія Сабадаша.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub