-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

48Я6-К1 «Подлет»

Матеріал з Разом
Версія від 18:37, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Радар

48Я6-К1 «Підліт» (Шаблон:Lang-ru) — універсальна мобільна твердотільна трикоординатна станція радіолокації з ФАР[1] кругового огляду та виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній перешкодовій обстановці[2].

Радіолокаційний комплекс розроблений концерном ППО «Алмаз-Антей» для Повітряно-Космічних Сил Росії. Комплекс призначений для видачі цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 та подібних до них.

До 2009 р. концерном ППО «Алмаз-Антей» вже велося створення дослідного зразка РЛС. Державні випробування комплексу розпочато у 2010 р. Перші поставки РЛС «Подлет-К1» до військ ППО Росії розпочато у 2015 р.[3][4]

Можливості комплексу

РЛС забезпечує:

  • автоматичне виявлення та визначення координат цілі
  • захоплення та супровід будь-яких аеродинамічних цілей у тому числі і малопомітних
  • визначення державної приналежності
  • видачу інформації про цілі зенітним ракетним комплексам (наприклад, С-300 та С-400) та винищувальної авіації.[5]

Особливості конструкції

РЛС має кілька режимів бойового чергування:

  • Режим низьковисотного виявлення — основний бойовий режим, при якому забезпечується отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на малих і гранично малих висотах
  • Режим висотного виявлення — бойовий режим, у якому забезпечується отримання трасової чи координатної інформації з цілям, які діють на малих, середніх і великих висотах
  • Режим далекого виявлення — режим забезпечення отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на великих дальностях у простих перешкодах
  • Гірський режим — режим отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на малих і гранично малих висотах, при встановленні РЛС на позиціях у горах.

Склад комплексу

  • антенний пост на шасі КАМАЗ
  • кунг управління на шасі КАМАЗ
  • електрогенератор на шасі КАМАЗ

Основні характеристики

  • Діапазон частот випромінювання — сантиметровий
  • Кількість цілей, що одночасно виявляються, — 200
  • Дальність дії:
    • 10-200 км
    • 10-300 км (дод. режим)
  • Максимальна висота виявлення — 10 км.
  • Зона виявлення:
    • за азимутом — 360 град
    • за кутом місця — від -2 до +25 град і (від -7 до +12 град в дод. режимі)
  • Швидкість цілей — до 4400 км/год
  • Точність вимірювання координат цілі:
    • за дальністю — 200 м
    • за азимутом — 1.6 град
  • Період огляду простору — 5 і 10 с
  • Коефіцієнт придушення відбиття від місцевих предметів — 50 Дб
  • Час розгортання (згортання) засобів комплексу — 20 хв.

Шаблон:Нема в джерелі 2[6]

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Застосовується в ході Вторгнення в Україну. Відомо про знищення українськими військовими однієї РЛС під Лазурним на узбережжі Чорного моря 19 липня 2022 року[7][8].

Менш ніж за тиждень після того, 24 липня 2022 року ОК «Південь» повідомило про знищення російської батареї ЗРК С-300 в районі Зеленотропинського (поблизу з ринком «Журавель», на відстані близько 23 км від знищеної РЛС під Лазурним)[9].

Попри те, оснащені такими РЛС зенітні ракетні комплекси виявились ефективним засобом закриття неба для українських літаків. Так, найбільша відстань ураження українського літака, що летів на надмалій висоті — менше 15 м над землею, становить близько 150 км[10].

Експлуатанти

Галерея

Примітки