-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

JDAM

Матеріал з Разом
Версія від 18:49, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Універсальна картка

Бомби JDAM на зовнішній підвісці стратегічного бомбардувальника B-52 Stratofortress

Joint Direct Attack Munition (JDAM) — комплект обладнання, що перетворює прості вільноспадні бомби («тупі» бомби, Шаблон:Lang-en) у всепогодні кориговані («розумні», Шаблон:Lang-en) боєприпаси. Обладнання включає комплект крил і систему наведення на базі GPS-навігації.

Загальний опис

Розроблений у США. Перший комплект випущений в 1997 р. фірмою Boeing. Програма розробки JDAM є спільною програмою ПС США і ВМС США.

JDAM являє собою комплект із крил, що кріпляться в середній частині бомби, і хвостового блоку, має кероване оперення, що дозволяє бомбі маневрувати. Там же знаходиться і комп'ютер з навігаційним устаткуванням.

Бомби обладнані комплектом JDAM спрямовуються до цілі інтегрованою інерційною системою наведення в парі з GPS-приймачем поліпшеної точності, що забезпечує їм заявлену дальність дії в 15 морських миль (28 км) від точки скидання. Кругове імовірне відхилення показане на випробуваннях, становить 11 метрів.

Принцип дії JDAM відрізняється від бомб з лазерним наведенням і бомб з інфрачервоним наведенням, застосуванню яких можуть перешкоджати несприятливі умови біля поверхні землі (наприклад, непрозорість атмосфери внаслідок пилової бурі). Проте останнім часом JDAM-боєприпаси доукомплектовуються головками лазерного наведення (встановлюються в передній частині бомби), оскільки такі системи наведення вигідно застосовувати проти певних видів цілей. Завдяки цьому старі боєприпаси перетворюються на комбіновану сучасну високоточну зброю, що здатна уразити, в тому числі, і в активно маневруючи цілі. Комплект JDAM застосовується для модернізації некерованих бомб масою від 230 кг (500 фунтів) до 910 кг (2000 фунтів). Вартість комплекту складає $ 35000 для бомби GBU-38 і $ 70000 — для GBU-31.

Є досвід скидання модернізованих комплектом JDAM бомб на надзвукових швидкостях з великої висоти з винищувача F-22 Raptor.

Бойове застосування

Перше бойове застосування системи JDAM відбулося під час операції НАТО проти Югославії. Бомбардувальники B-2 Spirit з бази ВПС США Вітман, штат Міссурі, в ході операції скинули понад 650 бомб типу JDAM на об'єкти в Сербії. Було уражено 78 % намічених цілей, при цьому показник надійності склав 96 %.[1]

Успіх операції привів до розширення програми використання JDAM-бомб, починаючи з кінця 1999. Подальший досвід застосування в Іракській війні і операції з підтримки миру в Афганістані показав необхідність удосконалення системи наведення на фінальній ділянці траєкторії і наведення по цілях, що рухаються.

Російсько-українська війна

Перші повідомлення про передачу JDAM з'явились в засобах масової інформації в лютому 2023 року[2] а про застосування — на початку березня 2023 року. Американське видання The War Zone поширило повідомлення командувача Повітряних сил США в Європі та Африці Джеймса Хекера про передачу Україні боєприпасів дальнього радіуса дії з GPS-наведенням, які можуть уражати цілі на відстані 72 км. Видання зазначило, що йдеться саме про JDAM-ER. Проте, невідомо, яку саме конфігурацію передано Україні та з якої платформи її застосовують[3][4].

31 березня 2023 року застосування JDAM було офіційно підтверджено речником командування Повітряних Сил Юрієм Ігнатом[5].

Інтеграція

Забезпечено сумісність JDAM з такими моделями літаків:

Плануються роботи з інтеграції з:

Оператори

Основною країною-оператором є США. Урядом США дозволено експорт в низку країн, також розглядаються нові заявки.

Можливі

Україна

4 липня 2023 року Повітряні сили Збройних Сил України привітали Сполучені Штати з Днем незалежності фотографіями авіабомб JDAM-ER та ракет HARM. Тобто, фактично офіційно підтвердили використання 500-фунтових авіабомб JDAM-ER інтегрованих з винищувачем МіГ-29[15].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Шаблон:Авіаційне озброєння ЗСУ Шаблон:Нк