-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Антіпов Денис Геннадійович

Матеріал з Разом
Версія від 16:53, 9 серпня 2023, створена 46.211.230.29 (обговорення) (→‎Вшанування пам'яті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денис Антіпов
Денис Геннадійович Антіпов
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Денис Геннадійович Антіпов (30 червня 1989, м. Івано-Франківськ — 11 травня 2022, біля с. Довгеньке, Ізюмський район, Харківська область, Україна) — український перекладач, педагог, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 30 червня 1989 року в м. Івано-Франківську.

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2012, магістр, спеціальність — корейська мова та література і переклад). Неодноразово стажувався в Південній Кореї. Працював викладачем кафедри мов і літератур Далеко Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка.

Активний учасник Революції гідності з 24 листопада 2013 року.

У лютому 2015 року пішов добровольцем у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81 ОАеМБр. Брав участь у боях під Донецьким аеропортом, на промзоні Авдіївки, на Світлодарській дузі. У 2016 році з війни повернувся командиром взводу аеророзвідки свого батальйону. 24 серпня 2016 року брав участь у параді з нагоди 25‑ї річниці Незалежності України.

Був засновником бізнес-проєктів з виробництва сувенірів, покликаних забезпечити роботою ветеранів російсько-української війни.

З початком російського вторгнення в Україну проходив військову службу в складі 95 ОДШБр. На початку березня 2022 року отримав поранення в бою поблизу м. Ізюму, проте повернувся на фронт попри те, що ще не відновився від наслідків отриманих травм.

Загинув 11 травня 2022 року поблизу с. Довгеньке на Харківщині в результаті артилерійського обстрілу.

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].

Вшанування пам'яті

  • 9 серпня 2022 року у селі Хотимир його іменем названо вулицю.
  • 27 жовтня 2022 року його іменем названо вулицю у місті Києві.
  • 11 травня 2023 року на Аскольдовій могилі відкрито меморіальну дошку Денисові Антіпову. Того ж дня відбулася прем'єра документального фільму його пам'яті «Або ми. Або вони», який був створений Платформою пам'яті Меморіал[2].
  • 13 липня 2023 року на своєму засіданні Київрада присвоїла Денису Антіпову звання "Почесний громадянин м. Києва" (посмертно).[3]

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали