-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бабич Іван Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 15:07, 24 липня 2022, створена ua>BEZPREDELIUS
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Бабич
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Іва́нович Ба́бич (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1983 року в місті Перечин (Закарпатська область). Після 2002 року здобув професію електрогазозварювальника.

Пішов добровольцем влітку 2014 року, 4-й батальйон 128 ОГПБр, згодом перевівся в 24-ту бригаду, брав участь у боях за Дебальцеве. Демобілізувався, 10 травня 2016 року підписав контракт і знову повернувся на фронт — вже у складі 15-го батальйону; заступник командира бойової машини, навідник-оператор.

8 червня 2016 року зазнав важких поранень під час обстрілу терористами позицій ротного опорного пункту поблизу Опитного (Ясинуватський район). Тоді ж загинув прапорщик 128-ї бригади Ярослав Цап. Помер 10 червня в лікарні ім. Мечникова.

11 червня 2016-го в місті Перечин Івана зустрічали на колінах «живим коридором». 12 червня 2016 похований з військовими почестями. У Перечині 11-12 червня 2016 року оголошено Днями жалоби.

Без Івана лишилися батьки та молодший брат з сестрою.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 345/2016 від 22 серпня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • в червні 2017 року у Перечинському професійному ліцеї відкрито і освячено меморіальну дошку випускнику закладу Івану Бабичу[2]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub