Бережний Владислав Олегович

Владислав Бережний
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Владисла́в Ол́егович Бережни́й (1996—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1996 року в місті Сватове (Луганська область). Закінчив сватівську школу № 6; після школи півроку працював на одному із місцевих підприємств.

У січні 2015-го підписав довгостроковий контракт (до завершення АТО). За два місяці навчання навчився правильно поводитися зі зброєю різних видів та дізнався про моменти і навички, які знадобляться на війні. Почав службу на посаді навідника БМП-2. Воював під Зайцевим і на Світлодарській дузі. 2016 одружився та оселився в місті Попасна. Другий контракт підписав у 2017 році. Молодший сержант, командир бойової машини — командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го мехбатальйону 54-ї бригади. У березні 2018-го в газеті «Голос громади» вийшло інтерв'ю з ним. Брав участь у міжнародних навчаннях «RapidTrident-2018».

5 червня 2019 року пополуночі загинув у бою від кулі снайпера, перебуваючи на спостережному посту поблизу міста Золоте. Тїєї ночі ворог двічі обстрілював Золоте-1 (Карбоніт) з автоматичної стрілецької та снайперської зброї — з боку окупованого Золотого-5 (Мар'ївка).

7 червня 2019-го похований у Попасній з усіма військовими почестями — на цвинтарі мікрорайону «ВРЗ». На прощання з Владиславом приїхала делегація із рідного Сватового.

Без Владислава лишилися батьки, дружина, син 2017 р.н. та донька дружини 2013 р.н.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 893/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)
• почесна відзнака «За вільну Луганщину» (19 липня 2019; посмертно)

Джерела

• Бережний Владислав Олегович // Книга пам'яті