-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Білоконь Олександр Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 10:48, 6 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоконь Олександр Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Ві́кторович Білоко́нь (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Займався спортом, строкову службу відслужив у морській піхоті. Проживав в Комсомольську, працював у СПУ ВАТ «Полтавський ГЗК».

Мобілізований, зв'язківець 30-ї окремої механізованої бригади.

Разом з військовою частиною вийшов з Дебальцевого, де зазнав контузії.

Помер у шпиталі через інфаркт.

Похований на міському цвинтарі Горішніх Плавнів 28 лютого 2015-го з військовими почестями.

Без Олександра лишилися син та донька-першокласниця.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub