-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бондаренко Микола Миколайович (військовик)

Матеріал з Разом
Версія від 18:15, 7 жовтня 2023, створена 178.213.6.246 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Не плутати Шаблон:Однофамільці

Бондаренко Микола Миколайович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Мико́ла Микола́йович Бондаре́нко (23 серпня 1998, Кривий Ріг — 27 квітня 2022, Верхньоторецьке) — український військовий, старший солдат, командир міномета; захисник територіальної цілісності й суверенітету України під час повномасштабної російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року; загинув[1]у бою за Донецьк, населений пункт Верхньоторецьке Донецької області.

Біографія

Народився 23 серпня 1998 року у місті Кривий Ріг. У 2013 році закінчив школу-ліцей № 35 «Імпульс» КМР та вступив на бюджет до Гірничого фахового коледжу, де в 2017 році здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста за спеціальністю «Відкрита розробка корисних копалин, гірничий технік-технолог». У вересні 2017 року почав працювати на шахті «Артем-1» підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг». Навчався на заочній формі Криворізького національного університету на факультеті Інформаційних технологій. Вивчав Кодекс України, мріяв здобути вищу освіту та вступити на службу до СБУ Кривого Рогу. Брав участь у змаганнях із самбо від військової частини. У 2021 році, після закінчення контракту, повернувся працювати на шахту.

Військова служба

У травні 2018 року пішов до військкомату та був призначений на строкову службу до військової частини 3021 Національної Гвардії України міста Дніпра. Потім підписав контракт з частиною на 3 роки. На війну був мобілізований 25.02.2022 року та воював на Донецькому напрямку у складі 25 бригади, 2 батальйону самохідної оборони ДШВ військової частини А1126. Позивний — «Француз».

Загибель

27 квітня 2022 року загинув у бою, який тривав понад 3 години, від осколкового поранення в голову. Він був вірний військовій присязі, Батьківщині та Українському народу, завжди проявляв стійкість та мужність.

Сім'я

Батьки — Бондаренко Микола Петрович та Валентина Олександрівна. Старший брат — Кравченко Олександр Олександрович.

Вшанування пам'яті

  • Похований у рідному місті Кривий Ріг на Алеї Слави Центрального кладовища та нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом».
  • 02.08.2022 року на громадських слуханнях щодо перейменування вулиці Кисловодська на Миколу Бондаренка громада проголосувала ЗА. Під протокол було ухвалено рішення перейменувати вулицю на честь захисника, який віддав своє молоде життя за Україну. Це сприятиме патріотичному вихованню, виявом подяки та шани навіки.[2]
  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 7 квітня 2023 року відзначений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня[3].

Примітки

Джерела

https://krivbass.city/news/view/u-boyu-na-donechchini-zaginuv-krivorizhets-mikola-bondarenko

Шаблон:Проблеми Шаблон:Учасники РУВ