-
Бурець Олег Васильович
Бурець Олег Васильович | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:External media Оле́г Васи́льович Буре́ць (Шаблон:Н , м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1990 року в місті П'ятихатки на Дніпропетровщині. 2005 року закінчив 9 класів місцевої школи № 2. 2009 — Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробом.
Під час війни 26 січня 2016 підписав контракт на військову службу на три роки.
Солдат, гранатометник 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув солдат Бурець[1].
1 лютого на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались із сімома воїнами 72-ї ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку[2][3]. 2 лютого Олега поховали на кладовищі у П'ятихатках[4].
Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[6][7].
Примітки
Джерела
- Бурець Олег Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Ян Осока. Для кого навіки згасло сонце // Блог на Цензор.нет, 31 січня 2017.
- Перервані життя: ким були загиблі під Авдіївкою вояки? // Радіо «Свобода», 1 лютого 2017.
- ↑
https://bc-rada.gov.ua/node/6566
- ↑ На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж // «5 канал», 1 лютого 2017
- ↑
https://gazeta.ua/articles/donbas/_zagiblih-pid-avdiyivkoyu-bijciv-provodzhali-na-majdani-navkolishki/750138
- ↑
http://9-channel.com/na-dnipropetrovshhini-pohovali-olega-burtsya-granatometnika-1-batalonu-72-yi-mehanizovanoyi-brigadi-zbroynih-sil-ukrayini-komentar-000127410.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/29/visimnadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube