-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гафіч Володимир Петрович

Матеріал з Разом
Версія від 18:20, 2 серпня 2023, створена ua>LxlalexlxlBot (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гафіч Володимир Петрович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Петро́вич Га́фіч (1 серпня 1981 — 13 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1981 року в селі Тихий Великоберезнянського району. 1991 родина переїздить до села Воровське (нині Слобожанське) Близнюківського району. 1998 року закінчив у тому ж районі Кіровську ЗОШ.

У травні 2014-го за контрактом вступив до лав ЗСУ. Командир відділення, 128-та окрема гірсько-піхотна бригада.

13 серпня 2014-го загинув під час обстрілу терористами з БМ-21 «Град» блокпосту підрозділів бригади поблизу смт Георгіївки.

Без Володимира залишились мама, брат та сестра.

Похований в селі Слобожанське (Близнюківський район, Харківщина).

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • У селі Тихий є вулиця названа його іменем.[1]
  • Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 39.

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ