-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Горбенко Андрій Степанович

Матеріал з Разом
Версія від 13:56, 12 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горбенко Андрій Степанович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Степа́нович Горбе́нко (6 січня 1971, Сміла, Черкаська область — 19 лютого 2015, с. Опитне, Ясинуватський район, Донецька область) — учасник АТО, сержант, водій, 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. (посмертно)[1].

Життєпис

Навчався в СПТУ-5 (м. Сміла), служив в армії. Працював помічником машиніста потяга в локомотивному депо, проходив службу в органах внутрішніх справ, був головним механіком у Смілянському міському РЕМ, водієм Смілянського РЕМ. У серпні минулого року був мобілізований до лав ЗСУ. Був сержантом аеромобільно-десантної роти, старшим водієм аеромобільно-десантного взводу. 

Обставини загибелі: Загинув 19 лютого 2015 р. поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком від мінометного обстрілу.

Сімейний стан: Залишилася дружина та дві доньки.

Місце поховання: с. Мала Смілянка, Смілянського району, Черкаська область.

Нагороди

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Присвоєно звання «Героя Черкащини» (посмертно)[2].

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ