-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Дерех Віталій Мирославович

Матеріал з Разом
Версія від 10:10, 10 липня 2023, створена 145.224.73.135 (обговорення) (Історії від побратимів)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Дерех
Віталій Мирославович Дерех
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Віталій Мирославович Дерех (Шаблон:Н 3 вересня 1987, м. Тернопіль — 28 травня 2022, біля м. Попасна, Луганська область, Україна) — український журналіст, митець, пластун, лицар куреня «Орден Залізної Остроги», військовослужбовець, молодший сержант, командир протитанкого відділення 3-го окремого батальйону спеціального призначення 1 ОБрСпп ім. Івана Богуна Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2016). Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно). Герой України (2023, посмертно).

Життєпис

Віталій Дерех народився 3 вересня 1987 року в місті Тернополі.

Закінчив Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола. Працював журналістом газети «20 хвилин». У 2013 році від редакції їздив в експедицію в Південну Африку та Мадагаскар.

Активний учасник Революції гідності в складі 15-ї сотні Самооборони Майдану. Рятував людей на Інститутській 20 лютого.

Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком «Сірі Вовки» (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014) — в 77 курені УПЮ ім. Івана Гавдиди, де і був впорядником, коли перейшов в старші пластуни. Учасник та інструктор у військово-патріотичному таборі «Легіон».

У 2014 році пішов добровольцем в батальйон «Айдар» Збройних сил України; воював до липня 2015 року. У 2016—2018 роках працював в Муніципальній варті м. Івано-Франківськ, зокрема рятувальником.

З початком російського вторгнення в Україну 2022 року вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Луганщині. Керував розрахунком протитанкових засобів, з яким ліквідував не одну одиницю ворожої техніки та особового складу. Врятував[1] життя багатьох побратимів. Загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської области внаслідок авіаційного удару.

Похований 2 червня 2022 року на алеї Героїв, що на Микулинецькому цвинтарі міста Тернополя.

Нагороди

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2];
  • орден «За мужність» III ступеня (6 вересня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
  • почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)[3][4].

Вшанування пам'яті

У травні 2022 року на честь Віталія Дереха назвали розрахунок 3-го батальйону Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна[5].

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:External media Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Герої України

Шаблон:Учасники РУВ