-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Жулинський Микола Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 11:32, 21 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жулинський Микола Володимирович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Мико́ла Володи́мирович Жули́нський (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в селі Тягун (Іллінецький район, Вінницька область). Мама померла, коли Микола був у 3-му класі, батько — коли син закінчив тягунську школу. Працював трактористом.

З весни 2016 року у війську, військовослужбовець за контрактом; старший солдат, механік-водій розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти, 131-й окремий розвідувальний батальйон (курінь УНСО). З весни-літа 2016-го брав участь в боях на сході України псевдо «Маус».

30 серпня 2016 року Микола Жулинський загинув під час виконання бойового завдання від снайперського обстрілу поблизу села Довге (Слов'яносербський район) (за іншими даними — в часі пошуку і знищення ДРГ противника на території Попаснянського району).

3 вересня 2016 року похований в селі Тягун Іллінецького району.

Без Миколи лишилася сестра.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • відзнакою МОУ «Знак Пошани»
  • відзнакою 131 ОРБ «Хрест розвідника».

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub