-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Завальний Ігор Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 10:50, 22 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завальний Ігор Юрійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці І́гор Ю́рійович Зава́льний (3 червня 1992 — 3 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Закінчив Терешківську ЗОШ, у котрій навчалася й майбутня дружина. Побралися з Оксаною, у пошуках роботи переїздять до Сум. Працював зварювальниким-котельником, завод ім. Фрунзе. Відслужив строкову службу, внутрішні війська, Кіровоград. Мобілізований 24 березня 2014-го, оператор, 1-й взвод, 27-й реактивний артилерійський полк. В липні підрозділ рушив у зону бойових дій.

3 вересня 2014-го загинув під час обстрілу з території Російської Федерації із РСЗВ «Смерч» базового табіру 27-го полку поблизу Старобільська. Ігор був саме в тому бліндажі, у який влучив снаряд. За кілька секунд всі згоріли.

Без Ігоря лишились дружина та донька Єлизавета (народилась у червні 2014-го).

Похований в місті Суми 9 вересня 2014-го.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • у вересні 2015-го в Терешківській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку його честі

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ