-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Зеленський Євгеній Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 18:23, 2 серпня 2023, створена ua>LxlalexlxlBot (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Євгеній Олександрович Зеленський
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Євге́ній Олекса́ндрович Зеле́нський (28 січня 1991, Потсдам, Німеччина — 24 червня 2014, Київ, Україна) — український військовик, командир спецгрупи 8-го полку спецпризначення оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України, старший лейтенант. Герой України.

Біографія

Народився у німецькому місті Потсдам в родині військового. Батько, полковник Олександр Олександрович Зеленський, все життя віддав військовій розвідці. З самого дитинства Євгеній мріяв стати військовим. Вихованець парашутного клубу «Каскад» (місто Ізяслав).

Проживав у Києві в Голосіївському районі. До Збройних сил України був призваний влітку 2008 року. Отримав вищу освіту — закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2012 році.

По закінченні Академії у званні лейтенанта скерований для проходження подальшої служби на посаду командира групи до 8-го окремого полку спеціального призначення, військова частина А0553, місто Хмельницький.[1]

17 червня 2014 року в місті Щастя Луганської області у ході антитерористичної операції на сході України групі Євгенія Зеленського у складі 5 осіб було поставлено завдання визволити з полону групу батальйону «Айдар».[2] Потрапивши в засідку, під сильним вогнем терористів Зеленський до останнього прикривав бійців, надав їм можливість перегрупуватися. Група відбила напад, чотири солдати вижили, але командир отримав поранення, не сумісні з життям, від пострілу із реактивного протитанкового гранатомету. Помер від ран в реанімаційному відділенні Центрального військового клінічного госпіталю (м. Київ). Похований у Києві на Совському кладовищі.

Державні нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2014) — за героїзм і самопожертву, виявлені у захисті територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі (посмертно)[3]

Вшанування пам'яті

  • У 2014 році Укрпошта до Дня Збройних Сил України випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України старшому лейтенанту Євгенію Зеленському.[4]
  • У грудні 2014 року в школі № 3 міста Бровари, де навчався Зеленський, відкрили меморіальну дошку на честь полеглого.[5][6]
  • 25 квітня 2015 року у Голосіївському районі міста Києва на будинку за адресою вул. Трутенка 3-Г урочисто відкрито меморіальну дошку Герою України старшому лейтенанту Євгенію Зеленському.[7]
  • 29 квітня 2015 року у спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури міста Києва урочисто відкрито меморіальну дошку на честь вшанування пам'яті про Героя України, випускника навчального закладу.[8][9]
  • 25 грудня 2015 року на честь загиблого військовика назвали одну із вулиць Броварів.[10][11]

Примітки

Джерела

Шаблон:Succession Шаблон:Бібліоінформація

Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ