-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кіріс Василь Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 08:58, 6 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіріс Василь Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Васи́ль Васи́льович Кіріс (1.3.1966 — 10.12.2014) — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1 березня 1966 року в селі Івча Літинського району Вінницької області. У 1983 році закінчив середню школу села Івча.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.

Мешкав у селі Радянське (з 2016 року — Літинські Хутори) Літинського району Вінницької області. Роботи не цурався, захоплювався риболовлею, малював, випалював по дереву. Вирощував фруктовий сад, розводив голубів, захоплювався бджільництвом. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Маріо» (селище міського типу Літин Вінницької області).

З початком війни допомагав чим міг, в серпні 2014-го мобілізований. Розвідник-далекомірник, 54-й окремий розвідувальний батальйон. В жовтні був 10 днів вдома у відпустці.

10 грудня 2014-го загинув у бою з терористами поблизу населеного пункту Нікішине Донецької області під час «перемир'я», коли українським силам не було вільно відкривати вогонь у відповідь — підкрадалася російська «морська піхота». На 10 терористів було 4 українських бійців, після доповіді «вище» поступив наказ: два бійці мали терористів відігнати, але без пострілів, росіяни їх заманили в пастку, стріляли з підствольних гранатометів, добивав снайпер.

12 грудня 2014 року похований на кладовищі села Радянське (з 2016 року — Літинські Хутори) Літинського району Вінницької області.

Вдома лишилися дружина та троє дітей.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • У грудні 2015 року в селі Івча на будівлі середньої загальноосвітньої школи (вулиця Дружби, 1а), де навчався Василь Кіріс, йому відкрито меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 10 грудня[2][3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub