-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Костюк Віталій Валерійович

Матеріал з Разом
Версія від 15:52, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Валерійович Костюк
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Otherpersons Віта́лій Вале́рійович Костю́к (25 січня 1976, с. Нова Могильниця Тернопільської області — 19 серпня 2014, м. Іловайськ Донецької області) — український військовик, солдат резерву, боєць батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Позивний «Улибка».

Життєпис

Мама родом із Нової Могильниці, батько — зі Львівщини. Першу чверть першого класу провчився в Новій Могильниці, потім із родиною виїхав у Тюмень, де закінчив восьмирічку. Коли захворіла мати, сім'я повернулася знову у Могильницю. Десятирічку закінчував у Теребовлі, вчився в середній школі № 1. У 14 років померла мама.

Здобув спеціальність водія, після армії повернувся в Могильницю. Їздив на заробітки в Одесу, Москву. Із сім'єю двоюрідної сестри переїхав до Одеси, де одружився, але родинне життя не склалося. Деякий час жив у маминої родини в селі Дзензелівці Маньківського району Черкаської області, займався ремонтами.

Під час Революції Гідності два місяці пробув на Майдані. Пішов на фронт добровольцем, служив у лавах 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас», в/ч 3027 Національної гвардії України. Кулеметник 5-го відділення 1-го взводу 1-ї роти спеціального призначення.

Загинув 19 серпня 2014 у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Поховали Віталія Костюка у селі Дзензелівка на Черкащині, проводжали в останню путь всім селом.

Нагороди та вшанування

Див. також

Примітки

  • На сайті Національної гвардії та в Указі Президента про нагородження вказано Володимирович.

Шаблон:Примітки

Джерела

  • Якушко, О. Син двох земель / О. Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 69 (27 серп.). — С. 4 — (АТО й тернополяни).
  • Не встиг донести посмішку додому: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub