-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кошелев Василь Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 16:42, 6 лютого 2023, створена ua>Kharkivian (уточнення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Кошелев
Кошелев Василь Володимирович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Василь Володимирович Кошелев — старший солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Народився 15 вересня 1997 року в с. Катеринівка Кам'янського району (з 2020 року — Черкаського району) Черкаської області.

Після закінчення загальноосвітньої школи здобув професію маляра-штукатура в м. Смілі на Черкащині. У 18-річному віці був призваний до Збройних Сил України, згодом уклав контракт і три роки проходив службу у військовій частині в м. Коломиї Івано-Франківської області.

В подальшому мешкав у с. Бурківцях (з 2020 року — Тетіївської міської громади Білоцерківського району) на Київщині. У перший день російського вторгнення в Україну був призваний до Збройних Сил України за мобілізацією. В зв'язку з тим, що він не встигав дістатися до своєї військової частини, його було зараховано до складу 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців в м. Білій Церкві. Старший солдат Василь Кошелев обіймав військову посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону. Разом зі своїми побратимами перебував на передовій у Донецькій та Луганській областях, а також на Сумщині.

Загинув 22 квітня 2022 року поблизу смт Козача Лопань Дергачівської територіальної громади Харківського району Харківської області. Екіпаж БМП-2, в якому перебував також і Василь, не встиг евакуюватися з палаючої бойової машини[1][2].

Родина

У загиблого Героя залишилася дружина Ольга та доньки Ірина ( 2018) та Валерія ( 2020). З майбутньою дружиною познайомився під час роботи в м. Києві[2].

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].

Вшанування пам'яті

Шаблон:Section-stub

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ