-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Крутько Роман Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 13:44, 5 червня 2023, створена ua>Інна Літвінова
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крутько Роман Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Рома́н Іва́нович Крутько́ (12 вересня[1] 1976, Кременчук, Полтавська область — 22 жовтня 2014, Маріуполь, Донецька область) — солдат Збройних сил України.

Життєпис

З 1983 по 1991 р. навчався у Кременчуцькій середній школі № 7. Після закінчення 8-го класу вступив до професійно-технічного училиша №6, отримав диплом зварника.

Після строкової служби в армії переїхав у Вовчик Лубенського району до своєї матері, де й залишився. Одружився. Заочно закінчив Полтавську аграрну академію. Працював у селі ковалем.

На початку вересня 2014-го пішов добровольцем у ряди бійців АТО, служив старшим стрільцем 17-та окрема танкова бригада. Позивний - "Тракторист».

22 жовтня 2014-го опівдні розвідувальна група 17-ї окремої танкової бригади на автомобілі УАЗ, за кермом якого перебував Роман Крутько, проводила розвідку від Маріуполя в напрямку села Пищевик. Терористи вчинили напад із засідки на машину військовиків. Крутько встиг зорієнтуватися й вивести автівку в кювет так, щоби бійці змогли безпечно вийти. Коли Роман уже вистрибнув з автівки, біля його ніг вибухнула граната. Крутько упав, тоді ж у нього влучив снайпер. За даними РНБО, завдяки діям розвідників удалося виявити велике скупчення російсько-терористичних сил поблизу села Пищевик і запобігти форсуванню ними річки Кальміус.

Без Романа лишились дружина, дві доньки — 5 і 14 років.

Похований з військовими почестями в селі Вовчик, Лубенський район.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [2]
  • відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня (посмертно)[3].

Вшанування пам'яті

  • 27 листопада 2014 року в місті Кременчук на школі № 7 була відкрита меморіальна дошка присвячена Роману Івановичу. [4]

Джерела

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ https://ukraine-memorial.org/ua/biography/krutko-roman-ivanovich/

  2. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/2822015-19044

  3. ↑ https://memorybook.org.ua/14/krutko.htm

  4. ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.01.2015 № 18 «Про увічнення пам’яті Крутька Романа Івановича в м. Кременчуці»
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Крутько_Роман_Іванович&oldid=14071