-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Куслій Олег Григорович

Матеріал з Разом
Версія від 07:26, 5 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куслій Олег Григорович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Григо́рович Куслій (, м. Борзна, Чернігівська область — Шаблон:ДС, м. Дебальцеве, Донецька область) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Закінчив борзнянську школу ім. Христини Алчевської, після школи працював будівельником в «Райагробуді». Протягом 1996—1997 років проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України на посадах оператора-навідника та командира танка. Після служби займався підприємницькою діяльністю, згодом працював охоронцем у Гостомелі.

У вересні 2014-го мобілізований; командир відділення 2-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».

Загинув 18 лютого 2015-го уночі під Дебальцевим у районі блокпоста «Хрест», побратими розказували, що під ногами Олега розірвалася міна, і він помер від великої крововтрати.

Тіло ідентифікували в Дніпропетровську.

12 березня 2015-го похований у Борзні.

Без Олега лишилися вагітна на той час дружина та 8-річний син, друга дитина прийшла на світ вже після смерті батька.

Нагороди та вшанування

Дошка пам'яті Олега Куслія
  • Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • У вересні 2015-го в пам'ять про Олега Куслія на будівлі Борзнянської ЗОШ імені Христини Алчевської встановлено меморіальну дошку[2].
  • 29 квітня 2016 року було започатковано турнір зі стрільби з пневматичної зброї пам'яті Олега Куслія[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub