-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кучер Валерій Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 08:51, 5 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кучер Валерій Анатолійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Вале́́рій Анато́лійович Ку́чер (1 листопада 1987 — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис та бойовий шлях

Ріс з братами Артемом і Віталієм, у Наталії Миколаївни й Леоніда Панасовича був середнім сином. 2004 року закінчив Верблюзьку ЗОШ, у Новгородківському ПТУ № 36, здобув професію тракторист-водій. 2008 року одружився, подружжя виховувало двох дітей. Працював в місті Долинська на залізниці.

Мобілізований 1 серпня 2014-го, водій, 55-й окремий автомобільний батальйон «Чорний ліс».

17 лютого 2015-го військовики на вантажівках поверталися з Дебальцевого, поблизу Нижнього Лозового близько опівночі потрапили під обстріл терористів.

Вважався зниклим безвісти. У березні 2015-го ідентифікований серед загиблих.

Без Валерія лишилися дружина Анжела, дві доньки — Анастасія й Катерина.

Похований у селі Верблюжка 12 березня 2015-го.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub