-
Лисенко В'ячеслав Олексійович
| Лисенко В'ячеслав Олексійович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці В'ячесла́в Олексі́йович Лисенко — молодший сержант Збройних сил України. Учасник боїв за Іловайськ та боїв за Донецький аеропорт. Псевдо «Колюня».[1] Один із «кіборгів».
Короткий життєпис
Закінчив Кременчуцьке ПТУ № 16, автослюсар-водій. В 1995—1996 роках проходив строкову службу в ЗСУ, Івано-Франківськ.
Проживав у селі Саївка (Гребінківський район), по тому працював охоронником у Києві.
У червні 2014-го мобілізований, 93-тя окрема механізована бригада.
Брав участь у боях за Іловайськ у серпні 2014 року. На той час — заступник командира взводу. Вивів свій взвод з оточення.[1]
У Донецькому аеропорту був коригувальником вогню на диспетчерській вежі, ніс службу в терміналах, прикривав «дорогу життя».
17 січня 2015-го разом з кількома вояками дістав наказ — зайняти позицію у приміщенні пожежної частини. При обстрілі проросійських сил Лисенко та побратим корегували вогонь з приміщення, наблизився ворожий танк. Вояки дали запит на вогневе підкріплення, його не було. Танк майже впритул розстріляв приміщення. Від поранень обоє загинули. У паузі між обстрілами вдалося винести їхні тіла з поля бою. У бою загинув солдат Дмитро Фурдик — поцілив снайпер, коли він витягав пораненого вояка під обстрілом.
Похований у селі Березівка, Гребінківський район.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Нагороджений «Іловайським Хрестом» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня[3][4].
Примітки
Джерела
- Лисенко В'ячеслав Олексійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- В'ячеслав Лисенко
- Лисенко В'ячеслав
- Ігор Гофман, ПостШаблон:Ref-ru // Facebook, 19 січня 2019
- Ігор Гофман, Друга війна «Бабая» із «рашистами» // Народна армія — № 50, ст. 5, — 22 грудня 2016
- ↑ 1,0 1,1 Андрій Міхейченко, Ігор Гофман тричі повертався в пекло на летовище (дзеркало ) // Народна армія — № 49, ст. 14, — 16 грудня 2016
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/17/dzvin-pamyati-prolunav-trinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube