-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лифар Сергій Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 18:24, 2 серпня 2023, створена ua>LxlalexlxlBot (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лифар Сергій Іванович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Іва́нович Лифар — капітан, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Уродженець Шполянського району. Вчився у місцевій школі № 2, 10 клас закінчував у школі № 1. Після закінчення школи вирішив обрати військову службу. Не вступивши з першого разу до військового училища, Сергій Лифар пішов служити в армію. Після строкової в Забайкаллі вступає до школи прапорщиків. Повернувшись додому, одружився, та з дружиною повернувся на службу в місто Сретенськ.

Після розвалу СРСР повернувся додому та склав присягу на вірність народові Україні. 1994 року екстерном склав іспити у Інституті Прикордонних військ України.

Нагороджений медаллю, за вислугою років капітан Лифар звільнився в запас. Родина виховувала сина Олександра та доньку Марину, Сергій їздив допомагати мамі, Поліні Іванівні.

13 червня 2014 року капітан Лифар призваний на військову службу. Капітан; 10-й мобільний прикордонний загін ДПСУ. Двадцять дві доби бійці вели бій проти проросійських терористів і під обстрілами з території країни-агресора — Російської федерації, прорив тривав 3 доби, бійці вийшли до українських сил у районі Савур-могили та Амвросіївки. Загинув 7 серпня під час обстрілу колони при виході з оточення в «Довжанському котлі» біля Червонопартизанська та КПП «Довжанський», тоді полягло іще 6 бійців, 17 зникли безвісти.

В останню дорогу капітана Лифаря проводжало все село.

Син продовжив справу батька і навчався у Навчальному центрі підготовки молодших спеціалістів в Оршанці.

Нагороди та відзнаки

21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[1].

Вшанування пам'яті

  • У Черкасах існує провулок Капітана Лифаря[2].
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 25
  • вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ