-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Маламуж Олександр В'ячеславович

Матеріал з Разом
Версія від 22:05, 2 грудня 2022, створена ua>Korwinski
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маламуж Олександр В'ячеславович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Маламуж Олександр В'ячеславович, (18 липня 1985, Черкаси — 29 серпня 2014, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область) — український воїн. Солдат резерву. Стрілець 2-го батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України «Донбас».

Біографія

Життєпис

Народився в сім'ї медиків. Після середньої школи навчався у Черкаському економічно-правовому коледжі на юридичному факультеті, де здобув ступінь «молодший спеціаліст».

З 2004 по 2009 рр. навчався в Національній академії державної податкової служби, яку закінчив магістром права.

Працював юристом в Черкаській обласній податковій адміністрації.

Після проходження військових навчань в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області у липні 2014 року воював в Артемівську, Кураховому та Іловайську у відділенні роти охорони окремого 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» в/ч 3027[1].

Обставини загибелі

Ранком 29 серпня 2014 р., під час виходу, так званим, зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в'їжджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові.

Загинув у КАМАЗі, тоді ж загинули Владислав Стрюков — «Стаф», Віктор Дмитренко-«ВДВ», Олег Уляницький — «Контра», Артур Чолокян — «Кавказ», Сергій Дятлов — «СВД», Руслан Рябов — «Руха», Василь Білий — «Лисий». 3 вересня тіло «Руса» разом із тілами 96 інших загиблих у, так званому, Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу.

16 жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 25 березня 2016 р.

Олександр не був оформлений батальйоном «Донбас» у списку в/ч 3027, тож родичам довелося через суд встановлювати юридичний факт його участі в АТО у складі Національної гвардії

Місце поховання: на Алеї Слави учасників АТО на кладовищі № 4 м. Черкаси.

Нагороди та вшанування

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ