-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Наливайко Василь Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 18:26, 2 серпня 2023, створена ua>LxlalexlxlBot (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Наливайко
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Васи́ль Васи́льович Налива́йко (Шаблон:Н , смт Великий Березний, Закарпатська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Макарове, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився в смт Великий Березний на Закарпатті. Зі шкільних років мешкав із батьками в селі Ставне Великоберезнянського району, з 2002 по 2006 навчався у Ставненській загальноосвітній школі.

Вступив на військову службу за контрактом незадовго до війни.

Солдат, водій мінометної батареї 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 виконував завдання на території проведення антитерористичної операції в Луганській області.

28 червня 2014-го о 14:15 між селами Нижня Вільхова та Комишне колона матеріального забезпечення потрапила у засідку, під обстрілом опинився водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП. Терористи випустили автоматну чергу в лобове скло автомобіля, за кермом якого перебував солдат Наливайко. Він загинув на місці, а сержант, що сидів поряд, дістав поранення. У бою смертельні поранення дістав також командир БМП старший лейтенант Віталій Бєліков[1][2].

Прим. У даних, що оприлюднені Міністерством оборони, місцем смерті зазначене село Макарове (Станично-Луганський район)[3].

Похований 2 липня на кладовищі села Ставне[4]. Залишились батьки Василь Володимирович і Любов Іванівна та дві сестри Ольга і Тетяна.

Нагороди та вшанування

15 травня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

17 лютого 2015 у Ставненській ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Василя Наливайка[6][7].

В смт Великий Березний вул. Лакоти перейменовано на вулицю В. Наливайка[8][9].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

  1. Бойовики продовжують здійснювати напади на сили АТО, 2 силовика загинули, 14 поранені Шаблон:Ref-ru // «InfoResist», 28 червня 2014
  2. На Сході загинуло 2-є військовослужбовців 128-ї гірсько-піхотної бригади з Закарпаття // «Закарпаття онлайн», 29 червня 2014
  3. Міноборони оприлюднило список усіх загиблих військових у зоні АТО // НБН, 11 грудня 2014
  4. У Ставному на Великоберезнянщині поховали загиблого солдата на Сході (ФОТО) // «Карпатський Об'єктив», 3 липня 2017
  5. Шаблон:УПУ
  6. Відкриття меморіальної дошки // Сайт Ставненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, 18 лютого 2015
  7. На Ставненській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. встановили меморіальну дошку загиблому у АТО бійцю // Великоберезнянська РДА, 18 лютого 2015
  8. …вулиці носитимуть імена полеглих воїнів // «Голос України», 26 березня 2016
  9. Пам'ятаємо своїх героїв… Декомунізовані вулиці отримали таблички з новими назвами // «Березний 24», 11 жовтня 2016