-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Півень Євген Олексійович

Матеріал з Разом
Версія від 06:43, 4 жовтня 2021, створена ua>Saharin88
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Півень Євген Олексійович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Євге́н Олексі́йович Пі́вень ( 2 грудня 1972, Веймар, Німеччина — Шаблон:Пом 4 жовтня 2014, Донецьк, Україна) — підполковник Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Короткий життєпис

Народився в німецькому місті Веймар 2 грудня 1972 року. Виріс у місті Золотоноша на Черкащині. З дитинства мріяв стати офіцером за прикладом свого батька. Проживав за місцем військової служби у Миколаєві.

Після закінчення Харківського вищого військового командного танкового училища у 1994 році служив в миколаївській 40-й десантно-штурмовій бригаді, яка пізніше була перейменована на 79-у окрему аеромобільну бригаду. 1999 року закінчив Національну академію оборони України в Києві. Протягом 2010—2011 років брав участь в миротворчій операції ООН у Косово.

На час російської збройної агресії проти України майор Євген Півень служив на посаді старшого офіцера відділення по роботі з особовим складом 79-ї ОАЕМБр, виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції, у складі 1-го батальйону бригади брав участь в обороні Донецького аеропорту.

Мав піти з аеропорту на ротацію, але добровільно залишився, щоб допомогти новоприбулим воякам зорганізувати оборону летовища. Під час чергової атаки, коли терористи застосували до 200 чоловік піхоти з гранатометами й танками, було прийняте рішення про зміну позицій роти захисників аеропорту, Євген разом із групою бійців залишився прикривати відхід в ніч з 3 на 4 жовтня 2014-го. Група Євгена вступила у бій з ДРГ противника, що намагалася пробратися на поверх. В бою Євген був смертельно поранений від вибуху гранати.

Майору Євгену Півню посмертно присвоєно звання підполковника.

Залишилися батьки в Золотоноші, дружина та дві доньки (1998 і 1999 р.н.) у Миколаєві.

Похований у Миколаєві на кладовищі села Велика Корениха 8 жовтня 2014-го.

Нагороди

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub