-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Пізняк Юрій Олексійович

Матеріал з Разом
Версія від 11:32, 21 березня 2023, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пізняк Юрій Олексійович
Шаблон:Wikidata/p373

Ю́рій Олексі́йович Пізня́к ( — Шаблон:ДС) — сільськогосподарський діяч, волонтер.

Життєпис

Закінчив Славнівську школу, Київський інститут народного господарства імені Коротченка, пройшов строкову службу в радянській армії. Працював за фахом у колгоспі «Радянська Україна», по зникненні СРСР — в інших реструктуризованих господарствах. Починав керувати невеличким сільгосппідприємством «Вознесенка». 15 квітня 2000 року з колегами створив ТОВ агрофірму «Зоря», в якому посідав посаду генерального директора.

Позаштатний радник голови Дніпропетровської ОДА, фермер. Був одним з ініціаторів створення громадської організації «Всеукраїнська аграрна Рада».

У часі війни — доброволець — волонтер. З травня 2014 року співпрацював із військовими, що дислокувалися на території Межівського району, надавав підтримку й фінансову допомогу. Організував оборону Дніпропетровської області, блокпостів на кордоні з зоною бойових дій, займався забезпеченням армії та батальйонів.

Убитий в ніч проти 14 серпня 2014 року на блокпосту «Слов'янка-кордон», на якому бойовики намагалися зі зброєю прорватися з Донецької області у Дніпропетровську. Юрій поїхав до блокпосту, коли дістав повідомлення, що там почалася стрілянина, його машину розстріляли на під'їзді до блокпосту. Лише коли прибула група спецпризначенців і захопила злочинців, Юрія змогли відправили до лікарні, але врятувати його життя не вдалося.

Похований в селі Славне (Межівський район, Дніпропетровська область).

Без Юрія лишились дружина Ірина Пізняк, донька Ірина і син Дмитро. Син навчався у Межівському аграрному коледжі-інтернаті.

Нагороди та вшанування

За значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю

  • орденом «За заслуги» III ступеня (1.12.2014, посмертно)
  • У Слов'янці в червні 2015-го відкрито і освячено меморіальну дошку Юрію Пізняку.[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 34.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ