-
Подставка Євгеній Іванович
| Євгеній Подставка Подставка Євгеній Іванович | |
|---|---|
 Майстер-сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Євгеній Іванович Подставка ( 5 березня 1984, с. Полошки Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:Пом. 9 березня 2022, с. Лукашівка, Чернігівський район, Чернігівська область) — український військовий, майстер-сержант 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
Життєпис
Народився 5 березня 1984 року в с. Полошки на Глухівщині в родині Івана Пилиповича та Віри Федорівни. Його сестри Оксана й Олена — працюють вчителями в Полошківському НВК Глухівської міської ради. Євгеній - закінчив дев'ять класів загальноосвітньої школи I—III ступенів у рідному селі. Потім навчався у Глухівському агротехнічному коледжі. Проходив строкову військову службу у ЗС України, а потім — у Сумському прикордонному загоні ДПСУ. Спочатку проходив службу в Конотопі, а після одруження, був переведений до прикордонного відділення «Сопич». Разом зі своєю родиною мешкав в м. Глухові на Сумщині. Мав військову професію кінолога[1].
З початком бойових дій на сході України неодноразово брав участь в АТО/ООС. У 2021 році уклав контракт із ЗС України, службу проходив у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
З початком російське вторгнення в Україну, разом з співслужбовцями, мужньо і відважно стримував ненависних рашистів на своїй рідній землі.
Загинув 9 березня 2022 році під час виконання бойового завдання на Чернігівщині в селі Лукашівці. Ціною власного життя прикрив відхід побратимів[2][3][1].
10 квітня 2022 року, майстра-сержанта Євгена Подставку провели в останню путь в м. Глухові. Того ж дня, був похований у рідному селі[4][5].
Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині Наталія Подставці, а також мамі та дружині загиблого воїна Віталія Дорошенка[6].
Родина
З дружиною Наталією (. 1985) познайомився у жовтні 2007 року на святі в рідних Полошках, одружилися 23 лютого 2008 року. У загиблого, окрім дружини, також залишилися донька Марина (. 2009) та син Єгор (. 2016)[4][1].
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- відзнака Президента України «За участь в АТО» (2014).
Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Тищенко Катерина. До останнього подиху на вогневому рубежі… Глухівщина. 2022. № 11 (2757). 5 травня. С. 1.
- ↑
http://dancor.sumy.ua/news/newsline/414958
- ↑ Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
- ↑ 4,0 4,1
https://hlukhiv.info/u-gluhovi-poproshhalysya-iz-zagyblym-na-chernigivshhyni-zahysnykom/
- ↑
https://cheline.com.ua/news/society/v-ostannyu-put-proveli-dvoh-zahisnikiv-chernigivshhini-foto-295139
- ↑
https://hlukhiv.info/rodynam-poleglyh-voyiniv-z-gluhivshhyny-vruchyly-ordeny-za-muzhnist/