-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Потарайко Сергій Дмитрович

Матеріал з Разом
Версія від 09:23, 24 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потарайко Сергій Дмитрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сергі́й Дми́трович Потара́йко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року в селі Плоска (Путильський район, Чернівецька область). Був зареєстрований у рідному селі, але проживав у Чернівцях.

Навесні 2016 року підписав контракт, пішов на фронт; солдат, розвідник 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля», 10-та гірськоштурмова бригада.

15 липня 2016-го поблизу Мар'їнки три військовики потрапили у засідку під час виконання бойового завдання; куля влучила Сергію у голову, він загинув миттєво. Його тіло через обстріли добу не могли вивезти з поля бою. Ще один буковинець, Павло Васильович Юрбаш з села Сергії, намагаючись врятувати бойових побратимів, потрапив у полон; звільнений 27 грудня 2017 року за обміном.

Похований на Алеї Слави, Центральне кладовище Чернівців; від будинку, де виріс Сергій Потарайко, його проводжали навколішки.

Без Сергія лишилися мама, брат, сестра, дружина.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 28 листопада 2016 року у Чернівцях, в школі № 28 на вулиці Руській, урочисто відкрили меморіальні дошки полеглим на війні випускникам — Сергію Потарайку, Павлу Конопльову та Владиславу Трепку[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub