-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сирін Максим Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 07:04, 27 вересня 2023, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Сирін
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Макси́м Микола́йович Си́рін ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[1]

Життєпис

Народився 1982 року в Станиці Луганській (Луганська область); працював у пожежній частині.

23 вересня 2017 року вступив на військову службу за контрактом; солдат, старший водій 1-го розвідувального відділення розвідвзводу 2-го мехбатальйону 93-ї бригади. Був на ротації у Гранітному, ушкодив ногу, відмовився їхати на лікування в госпіталь. Лагодив машини й різну техніку.

21 березня 2019-го в пообідню пору противник розпочав обстріл в районі промзони Авдіївки з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї із метою проведення розвідки боєм та прикриття висування вогневої групи. Максим Сирін, в якого закінчилося чергування, залишився, щоб допомогти побратимам, та відійшов на позиції взводного опорного пункту. Він відкрив вогонь у відповідь, чим притиснув ворожу групу до землі та змусив противника відступити. В ході стрілецького бою зазнав наскрізного поранення голови, від якого помер у лікарні.

24 березня 2019 року похований в Станиці Луганській.[2]

Без Максима лишилися батьки, дружина Юлія та двоє дітей — син Данило і донька Софія.[3]

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub