-
Сігаєв Віктор Геннадійович
| Сігаєв Віктор Геннадійович | |
|---|---|
 ПрапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Генна́дійович Сіга́єв ( — Шаблон:ДС) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Віктор Сігаєв народився 9 травня 1984 року у м.Новояворівськ. У 1990 р. поступив на навчання в Новояворівську СЗШ № 3. Після закінчення школи навчався у професійно-технічному училищі № 65 (на даний час — Новояворівське вище професійне училище) здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів.
В 2002—2003 роках проходив строкову службу, надалі — служба за контрактом, рядовий склад. В 2004—2006 роках — служба за контрактом на посаді прапорщика, 2006—2007 — за контрактом на посадах осіб молодшого начальницького складу. В 2007—2008 роках — механік-водій-електрик станції Р-142Н в/ч А2627, місто Винники. В 2009—2014 роках — інструктор з водіння взводу навчальних автомобілів, рота матеріально-технічного забезпечення Академії сухопутних військ
В часі війни — військовослужбовець 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади; головний сержант роти матеріально-технічного забезпечення Академії Сухопутних військ України імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Загинув 17 січня 20145-го під час бойового зіткнення з терористами поблизу Оленівки Волноваського району. Під час супроводу новоприбулих посадових осіб до позицій українських військовиків загін потрапив у засідку; на вимогу противника здатись у полон вояки відмовилися та вступили в бій. В ході бою Віктор Сігаєв знищив декілька ворогів, однак зазнав поранень, не сумісних з життям. Наступного ранку подзвонили російські терористи та повідомили, що вони забрали тіло Віктора і його товариша в Донецьк, й щоб за ним приїхали родичі.
Без Віктора лишились мама, брат, дружина й син.
Похований в місті Новояворівськ.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- На стіні будинку, де проживав Віктор, на його честь відкрито меморіальну дошку.
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня[2][3].
Примітки
Посилання
- Сігаєв Віктор Геннадійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Віктор Сігаєв // ГЕРОЇ професійно-технічної освіти Львівщини