-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стельмах Тарас Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 13:11, 7 листопада 2022, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стельмах Тарас Іванович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Тара́с Іва́нович Сте́льмах ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Тарас Стельмах народився 15 січня 1975 року в місті Львів. Закінчив середню школу № 53 міста Львова (нині — гімназія «Престиж») та Львівський державний медичний коледж (нині — Вищий навчальний комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський медичний коледж імені Андрея Крупинського»).

Мобілізований у травні 2014-го, з червня перебував у зоні бойових дій.

Молодший сержант, санітарний інструктор розвідроти 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Загинув близько 7:00 поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу кургану Савур-Могила, супроводжуючи поранених у санітарній машині. В машину влучив снаряд, загинули двоє бійців — Тарас Стельмах і Павло Коваль. Довгий час тіло не могли забрати з контрольованої терористами території. Після вивезення останків з окупованої території та проведення експертизи ДНК, Тараса поховали 16 грудня у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76. За даними сайту «Книга пам'яті», загинув 7 серпня біля смт Побєда.

Без Тараса лишились мама, дружина Олена та донька 2009 р.н.

Надгробок на могилі Т. Стельмаха..jpg

Похований 16 грудня 2014 року на Личаківському цвинтарі — Поле почесних поховань № 76.[1][2]

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 15
  • 10 жовтня 2016 року на будівлі львівської гімназії «Престиж» (вулиця Ветеранів, 11), йому відкрито меморіальну дошку
  • вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub