-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Струк Ілля Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 15:30, 18 листопада 2022, створена ua>Юрко Градовський (Скасовано 1 останнє редагування (Oklaster7) і відновлено версію 36735535 Юрко Градовський: немає в джерелах)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Струк
UANs shoulder mark 02h.svg Старший матрос Шаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Інші прізвища

Ілля́ Микола́йович Струк ( року, с. Льотниче, Володимир-Волинський район, Волинська область  — Шаблон:ДС року, с-ще Шуми, Торецька міська рада, Донецька область) — старший матрос, гранатометник 503-го окремого батальйону морської піхоти Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

Походив з багатодітної родини. Закінчив загальноосвітню школу № 1 м. Володимир-Волинський[1]. Після школи закінчив львівське ВПУ за спеціальністю маляр-штукатур[2]. Планував стати священником: навчався в недільній школі Свято-Миколаївської церкви у Володимирі-Волинському, був паламарем, допомагав при церковній службі. Вступив до Почаївської духовної семінарії, де перевівся на заочне відділення, вже будучи на фронті.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2014 року. Був призваний в першу хвилю мобілізації. Після одужання від поранення підписав контракт із ЗСУ.

23 квітня 2015 року отримав статус учасника бойових дій[2].

Планував одружитися та вступити на офіцерські курси.

Загинув 17 червня 2020 року, перебуваючи на бойових позиціях біля селища Шуми, внаслідок кульового поранення під час ворожого обстрілу. В загиблого залишились мати, брат, дві сестри, цивільна дружина та 8-місячний син.

Похований 20 червня 2020 року на цвинтарі в с. Поничів Володимир-Волинського району Волинської області. Дні 19 та 20 червня були оголошені у Волинській області днями скорботи[3].

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 59/2021 від 19 лютого 2021 року «Про відзначення державними нагородами України», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня[4].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ