-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стрюков Владислав Геннадійович

Матеріал з Разом
Версія від 22:35, 6 квітня 2022, створена ua>TohaomgBot (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрюков Владислав Геннадійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Владисла́в Генна́дійович Стрюков — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України.

Життєпис

У Коцюбинському закінчив ЗШ № 18, захоплювався бойовими мистецтвами та військовою справою. Працював на Білицькій меблевій фабриці. Здобув вищу освіту.

Доброволець, командир 3-го відділення 2-го взводу охорони спеціального призначення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Коли йшов: «А хто, як не я! Хто вас захистить? Це моя війна! Пробачте».

І на війні займався творчістю — перешивав жилети й поліпшував елементи зброї.

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті».

Вдома лишилися дружина й донька Іванна. Похований у Коцюбинському Київської області.

На пошанування Владислава Стрюкова в Коцюбинському встановлена пропам'ятна дошка.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
  • Почесний громадянин селища Коцюбинського

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub